"Аби зрозуміти, що таке державний бюджет, гарно застосовувати аналогію державного бюджету із сімейним: бюджет країни влаштований приблизно так само. Це головний кошторис країни, в якому записано на що і скільки будуть витрачати грошей органи влади наступного року. Але насправді не все так просто, оскільки в Україні є біля восьми тисяч різних бюджетів. Мова йде про те, що бюджетна система в Україні трирівнева: на першому, найвищому, рівні знаходиться власне державний бюджет, який визначає напрямки витрат та джерела доходів органів влади. На другому рівні знаходяться місцеві бюджети, це бюджети областей та районів. На третьому рівні – бюджети територіальних громад, міст, селищ, сіл. Державний та місцеві бюджети разом складають зведений бюджет, який ще інакше називають консолідований. Він потрібен для того, щоб аналізувати та прогнозувати загальний економічний розвиток всієї держави. Консолідований бюджет відмежовує державний бюджет від місцевого та дає розуміння стану справ на кожному з рівнів", – розповіла Світлана Сліпченко.
Як зазначила експертка, державний та місцевий бюджети мають як свої доходи, так і свої видатки: "До доходів в першу чергу відносяться податкові надходження. Податки є дуже важливим джерелом доходів держави, оскільки потім вона використовує їх на все, що називається "безкоштовним", зокрема, на виплату пенсій, стипендій та соціальних допомог. Ще є неподаткові доходи, це переважно доходи від державної власності, наприклад, прибутки державних підприємств. Також є доходи від операцій з капіталом, це доходи від продажу державних активів. Плюс існують також трансферти – кошти, які надходять з державного бюджету до місцевих або навпаки.
А от видатки класифікуються на захищені та незахищені: захищені видатки мають свою особливість, яка полягає в тому, що скільки змін протягом року не вносили до бюджету, їх не можна скорочувати. Йдеться про пенсії, соціальні допомоги, зарплати бюджетників, а також, що важливо, це обслуговування державного боргу. Решта видатків є незахищеними, їх можна скорочувати протягом року. Що ще важливого в державному бюджеті, так це те, що в ньому передбачений прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, з якої потім розраховується і мінімальна пенсія".
Світлана Спіпченко виділила Топ-3 маніпуляцій щодо державного бюджету, які не змінюються роками: "Згідно з нашими спостереженнями, політики щороку маніпулюють про бюджет і є в основному три маніпулятивні тези, які з року в рік повторюються. Можна розглянути їх на прикладі 2019 року, оскільки 2020 рік ще не коментували. Більшість заяв припадає на момент голосування за державний бюджет, тобто це 20 жовтня і 20 листопада, адже не пізніше 20 жовтня бюджет мають проголосувати в першому читанні, а не пізніше 20 листопада – в другому. Далі він відправляється на підпис спікеру, а пізніше – президенту. У разі, якщо до бюджету є зауваження, до першого грудня Верховна Рада має прийняти його у третьому читанні".
Маніпуляція 1: порівняння номінальних і реальних доходів та видатків бюджету
Юрій Бойко, листопад 2018 року: "У мене є таблиця за 2013 рік. скільки нам коштував Кабінет Міністрів України? 300 мільйонів гривень, а сьогодні – 1,8 мільярда гривень. Це у шість з половиною разів збільшили собі зарплати та утримання".
"Опозиція зазвичай критикує видатки з бюджету. Справа у тому, що номінальна кількість видатків була озвучена правильно, але в Україні з року в рік зростають ціни, існує певна інфляція. Очевидно, що і розмір витрат з бюджету буде збільшуватись, тому об'єктивно правильно порівнювати показники з року у рік не у номінальних числах, тобто скільки було записано у бюджеті на 2013 рік або передбачено на 2019. Їх треба коригувати і зменшувати на відсоток інфляції, відсоток на який зросли ціни, тоді показники будуть співставними. Тоді, за нашими розрахунками, підвищення буде не у шість разів, а майже удвічі", – пояснила Світлана.
Маніпуляція 2: порівняння соціальних виплат у доларах, а не у реальному вимірі
Олександр Вілкул, 2018 рік: "Запропонований владою держбюджет на 2019 рік по соціальних показниках далеко не дотягує до показників за 2014 рік. Наприклад, мінімальна пенсія 2013 року складає 118 доларівнам, зараз пропонують 55 доларів. Також і прожитковий мінімум: тоді він складав 147 доларів, а зараз – 68".
"Насправді зменшення цих показників йде не майже вдвічі, а на 36 %. Ідея тут така сама: порівнювати зарплати, пенсії, соціальні стандарти у доларах є неправильним. Тому що ми живемо в Україні і розплачуємося за все у гривнях, отож і порівняння має бути у гривнях. Друге – це те саме коригування на інфляцію, тому що з 2013 до 2019 року ціни зросли. Для того, щоб ми могли порівнювати, якою реальною є купівельна спроможність цих пенсій і зарплат у 2019 році умовно у цінах 2013 року, ми маємо зменшити їх на рівень інфляції. Тоді різниця виходить не у два рази, а на 36 %".
Маніпуляція 3: про збільшення витрат на безпеку та оборону
Володимир Гройсман, 2018 рік: "Насправді ми зберігаємо на 2019 рік всі програми, які розпочинали з вами декілька років тому. Безпека і оборона – це рекордні 210 мільярдів гривень".
"Конкретно у цьому випадку, коли говорять про витрати на безпеку та оборону, потрібно брати не номінальний показник, записаний у бюджеті, а витрати у відсотках до ВВП. Тому що в нас законодавством регламентовано, що видатки на безпеку та оборону мають складати не менше 5 % від ВВП. Таким чином, якщо ми подивимося і порівняємо 2019 рік з попередніми роками, то цей показник буде у межах 5,18-5,19 %. Тобто суттєвого зростання у тому показнику, який важливий за законодавством, не відбулось".
Нагадаємо, 20 вересня міністр фінансів Оксана Маркарова презентувала проєкт Державного бюджету на 2020 рік на засіданні Верховної Ради Украни. Майже третина бюджету у проєкті на 2020 рік піде на погашення боргів. Попередній курс долара запланований на рівні 28,2 гривні за долар, а мінімальна зарплата досягне 4700 гривень.
ФОТО: Дзеркало тижня
