— Чому так називається трек? Вільні — від чого? Чому для тебе цей посил став актуальним зараз?
— Коли з'явилася ідея цієї пісні, з'явилася мелодія, текст, мені наснився астронавт. От просто прийшов такий образ. І він все визначив, власне, сенс, який закладається в це слово, в це визначення "вільні". Що взагалі за цим стоїть? Є люди, а є астронавти, які не бояться собі ставити питання. Вони в туманностях сумнівів всі відповіді знаходять, вони творять сенси, вони нічого не бояться і завжди в порядку тримають свої скафандри.
— Це пісня про тебе чи про те, якою ти хочеш бути?
— Можливо й так, і так. Це принаймні те, до чого ти прагнеш. А, напевно, до чого ти прагнеш — тим в результаті ти і стаєш.
— Наскільки я розумію, ми астронавтку-тебе таки побачимо в кліпі? Тобі важливо, щоб твій астронавт, і твоє уявлення про вільних було прочитане і побачене іншими?
— По-перше, в будь-якому випадку, кожен чує і бачить те, що може, що хоче. Насправді таких от сміливих людей, які не бояться вивчати межі свободи, розбиратися з питаннями: що обираємо ми, а що обирає нас — їх небагато, і їх треба берегти. А фантастичним фотороботам, які супроводжують пісню, я завдячую Олегу Білому. Я надзвичайно щаслива від того, який я маю результат, це — ще одна людина, з якою я в резонансі.
— Кожна фоторобота виглядає, як мінімум, як обкладинка платівки, по фото можна взнати саме настрій цієї пісні, воно доповнює навіть тебе. А що за локація? Це якийсь довгобуд?
— Це недобудова біля Інституту нейрохірургії на Лук'янівці. Там абсолютно фантастичний об'єкт архітектурний з металевою напівсферою. Можна тільки здогадуватися і фантазувати на тему того, для чого взагалі ця споруда була задумана, тобто як її мали використовувати. Щось в тому є кіношне, футуристичне, космічне. Можливо, це мав би бути якийсь планетарій, але однозначно, це щось задумувалося футуристичне. Ця будівля набуває нових сенсів.
— А для тебе цікаво, скажімо, слухати конкурсантів "Червоної Рути", з ними знайомитися, відстежувати хвилю?
— Спершу я би хотіла акцентувати на тому, що такі процеси (коли пісні з’являються в ефірах, стають популярними — ред.), вони потребують підтримки. Ми на державницькому рівні маємо лобіювати ці свої власні інтереси, так само, як це роблять наші сусіди — от точнісінько так само. Переможці "Червоної Рути" від 90-х і дотепер — це відомі виконавці.
— Ти відслідковуєш, з якими посилами і у якому форматі виступають молоді виконавці?
— Звичайно, я не можу сказати, що я як хантер якийсь — щохвилини відслідковую. Але безперечно, я натрапляю на нові імена, і тішуся з тих процесів, які відбуваються. Тому що дуже багато класних музикантів.
— Вони конкурентні для тебе, для твого покоління?
— Взагалі життя — це постійна конкуренція, всі ми змагаємось. Все це — рух.
— А є якісь виконавці, які запали в душу, і ти можеш рекомендувати їх слухати?
— В принципі, їх і без мене слухають, але мені подобається з таких досить нових — Vivienne Mort, "Один в каное", є такий симпатичний проєкт "О" (Гурт [O] - ред.) з майстерні Дорна. Багато є класної музики, і це чудово!
Фото: Ulia Lord
