Мобільний додаток

Не виключено, що мета парламенту полягає в ухваленні нової Конституції – Андрій Магера

12.09.2019 р., 09:05

29 серпня на брифінгу представник президента у парламенті Руслан Стефанчук заявив, що Верховна Рада планує внести 465 правок до Конституції України. Юрист Андрій Магера вважає, що це може свідчити про бажання прийняти нову Конституцію.

Для чого країнам і нам зокрема Конституції?

– Конституція – це основний документ держави. Це основа правової системи. Це те, на чому ґрунтується усе право та усі законодавчі акти. Вона визначає саму політичну систему в країні.

Конституція є в усіх державах світу. Вона важлива хоча б тому, що вона цементує законодавство в країні, правову систему, намагається уникати якихось революційних дій у країні з негативної точки зору.

Я б сказав, що Конституція – це документ стабільності в країні, який дозволяє країні помаленьку, потихеньку розвиватися.

Один професор казав, що Конституція – це "опис держави на словах", і якщо громадянинові незрозумілі ці слова, якими описують його державу, то Конституція марна, вона не буде працювати.

– Я би з ним погодився, тому що, як правило, Конституції пишуть зрозумілою, навіть примітивною мовою. Їхній текст намагаються не ускладнювати з однієї простої причини: кожен виборець, який має середню освіту, має бути спроможним зрозуміти, що там написаною.

Не хочу сказати, що в Україні текст Конституції настільки простий, що там можна геть усе повністю зрозуміти – звісно, є й ускладнені положення. Але навіть там, де є складні формулювання, у дужках пишуть уточнення, пояснюючи, що мається на увазі. У самому тексті намагаються полегшити сприйняття Конституції для виборців, хоча не завжди це вдається.

Я вважаю, що на 8090% українська Конституція написана просто. Є багато положень популістичних, багато положень є продуктом компромісу… Згадайте рік прийняття Конституції. Це 1996 рік, коли її ніяк не могли прийняти, і тільки шляхом компромісу її прийняли. Наприклад, положення про статус Криму як автономії йшло у прив’язці до положень про гімн, герб, прапор і те, що російська мова не матиме статусу державної в Україні – натомість Крим мав отримати статус автономії.

А про які популістичні норми ви говорите?

– Зокрема положення про безкоштовну медицину, право на достатній життєвий рівень, право на житло тощо. З одного боку, нічого поганого немає, це хороша мета для держави – що вона прагне забезпечити своїх громадян у якихось соціальних моментах.

Але з іншого боку, завдання держави, у першу силу, забезпечити людині її негативні права, тобто права, які належать людині у силу її народження: право на життя, право на повагу до її гідності, право на свободу і її недоторканність, захист недоторканності житла, особистого листування, право на приватну власність і так далі.

А так звані позитивні права – право на працю, на житло тощо – це вже права, які залежать від добробуту самої держави. Якщо держава у змозі "потягнути" реалізацію цих прав – вона це робить. Якщо вона нездатна – не варто вписувати в Конституцію те, що неможливо гарантувати апріорі.

Ви кажете, що Конституція гарантує державі стабільність. Але ми бачимо, що нашу Конституцію щоразу намагаються переписувати, і новий парламент не виняток. Заплановано 465 правок до Конституції, хоча там усього 161 стаття. Чи не простіше просто прийняти нову Конституцію?

– Понад 400 поправок до 161 статті Конституції – це таке… Цілком можливо, що мета якраз і полягає у тому, щоб показати: от дивіться, скільки у нас є пропозицій – є сенс взагалі прийняти нову Конституцію. Але я завжди досить скептично ставився до таких революційних змін до конституційного ладу в Україні.

У першу чергу, потрібно виконувати те, що вже є. Вищі інститути влади завжди шукають спосіб, як би обійти і не дотримати. А з них часто беруть приклад жителі України. "Якщо їм можна, то чому я не можу?" Це досить поганий приклад для громадян. У першу чергу, потрібно дотримуватися чинних норм Конституції, і тоді не виникне питання про її зміну.

Конституція передбачає норми прямої дії. Але виправте мене, якщо я помиляюся: як я розумію, у нас не передбачено покарань за порушення Конституції?

– Згадайте, що у статті 111 є стосовно підстав для імпічменту Президента. Там вказано, що підставою для імпічменту є вчинення Президентом державної зради або іншого злочину. Тобто не порушення Конституції, як це часто буває у конституційних актах інших держав Європи. Порушення Президентом Конституції не є підставою для імпічменту.

Слухай більше в ефірі Радіо Культура!

фото Укрінформ
Не виключено, що мета парламенту полягає в ухваленні нової Конституції – Андрій Магера

Новини по темі