— Зараз ми є свідками чергового внесення змін до Конституції України, серед них є і законопроект щодо скасування адвокатської монополії. Проект постанови підтримано народними депутатами і спрямовано до Конституційного суду для отримання висновку. Ваше ставлення до скасування адвокатської монополії?
Мене це просто обурює. І не тому, що ми втрачаємо адвокатську монополію. А тому, що до Основного закону держави, до Конституції, так часто ми вносимо зміни з одних і тих же питань. Тому що нещодавно були впроваджені ці зміни, все для цього було пристосовано, тобто інше законодавство, підвищені стандарти вимог до адвоката: навчання, стажування і так далі. Тобто проведено комплекс робіт було. Експертиза цього процесу. Тобто були зроблені висновки, що це позитивно для судової системи, для укріплення інституту адвокатури. Були висновки Венеціанської комісії.
І тут одним махом ми говоримо, що ми помилялися не так давно. Хоча вже ця робота проведена, все налагоджено і всі, хто хотів отримати адвокатське свідотство, всі пристосувалися і працюють. Тому ми не вбачаємо в цьому необхідності. А там, де якісь недоліки, то їх можливо допрацювати на рівні внесення змін до закону про адвокатуру і адвокатську діяльність в частині, наприклад, щодо представництва органів державної влади. В цьому немає глобальної проблеми. Тому в цьому питанні адвокатська спільнота не погоджується категорично.
— Давайте повернемося до основної теми програми… Чи взагалі можливо оформлення угоди (з продажу спільного майна - ред.) без згоди іншого з подружжя?
Більшість слухачів уявляють, що, напевно, це неможливо або якісь підробки. Ні, насправді це, може, не так легко в загальному порядку, але нескладно зробити. І є безліч шляхів. Просто для тих, хто не є фахівцем, варто сказати, що коли ця угода нотаріальна, то вимагається нотаріальна і підлягає державній реєстрації нотаріальна згода.
Якщо це угода щодо цінного майна в письмовій формі укладається, то це може бути або явка цієї особи в відповідні сервісні центри і надання згоди, зараз вона вимагається. Раніше взагалі цю згоду, чесно кажучи, ніхто не брав… Чому? Бо є така норма в сімейному законодавстві, що вважається, що один з подружжя діє за взаємною згодою. І прикривалися цим.
Була різна судова практика і правові висновки Верховного суду. Чому ми зараз піднімаємо цю тему? Тому що деякі фахівці називають революційною зміну саме правової позиції Великої палати Верховного суду. Це відбулося ще в листопаді місяці минулого року. Але в чому особливість: законодавство в нас не змінюється, в нас змінюються правові висновки і тлумачення тих норм, які є і існували. До цього були різні правові висновки Верховного суду з одного й того ж питання. Зокрема щодо презумпції спільної сумісної власності, тобто, якщо майно придбане в шлюбі, то воно спільне. Була така позиція, що перебування в шлюбі само по собі не свідчить, що майно є спільним, необхідно в ході розгляду про поділ майна з'ясовувати, за які кошти воно було придбано.
Була правова позиція, що від добросовісного набувача не можна витребувати майно, оскільки він не міг знати, не міг передбачити. Він проявив розумну обачливість при укладенні угоди, нотаріус, наприклад, взяв всі документи. Але так сталося, що було порушено право співвласника іншого, тому вони мають вирішувати це питання між собою. Яким шляхом? Хтось з подружжя в поділі майна має право на компенсацію в рахунок того майна, яке було відчужене. Що сталося зараз?
— Так, щоб було зрозуміло...
Велика палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків тих, які були, і вказала на те, що це є порушення прав співвласника — в нас є рівність прав співвласника, подружжя є власником — не можна розпорядитися майном без згоди (одного з подружжя - ред.). Це є порушенням форми договору, тому такий договір підлягає визнанню недійсним, може бути визнаний недійсним за позовом. І не ставиться в залежність добросовісність такого набувача.
— Тобто людина, яка купила...?
Тобто знав він чи не знав, але цей договір може бути визнаний недійсним за позовом одного з подружжя.
Коли угода визнана недійсною, все має повернутися на свої місця, в первісний стан. Звичайно, і кошти мають повернутися, але виникають питання: якщо угода за заниженою ціною була проведена, якщо вже курс змінився з часом, якщо у цього чоловіка чи дружини просто немає коштів, щоб стягнути. Тому особа (покупець) втягується в такий складний процес поділу майна. Цій особі доведеться, якщо справа буде розвиватися і якщо не буде домовленості, спостерігати за ходом справи (поділу майна - ред.), в будь-якому разі не буде можливості продати це майно.
Фото з Facebook "Правовий фронт"
