Хрещатик після війни відбудовували фактично рабською силою – історик

Хрещатик після війни відбудовували фактично рабською силою – історик

Про те, як проходила забудова Хрещатику в часи Сталіна та Хрущова та як вплинула історія на Київ, в ефірі Радіо Культура розповів історик Сергій Єкельчик.

Сергій Єкельчик розповів, що майже у кожному великому місті Радянського Союзу були зведені сталінські висотки – будівлі, зведені за єдиною моделлю. Не винятком став і Київ. Кількість таких будинків у місті залежала від розміру міста та його можливостей – адже не кожне місто могло собі дозволити витратити багато ресурсів на будівництво такого масштабу.

"Наприклад, на Хрещатику, 43, будинок з зіркою – це класичний зразок сталінської багатоповерхівки. Він дуже схожий на головну будівлю Московського університету, і практично у кожному великому місті Радянського Союзу були подібні архітектурні шедеври. Як відомо, є точно такий палац культури у Варшаві. Тобто була єдина модель", – зазначив історик.

      Сергій Єкельчик, Катерина Толокольнікова і Денис Денисенко 

Він додав, що і в 1930-х, і в 1940-х були грандіозні плани забудов на Хрещатику. Але повоєнний Київ був майже повністю зруйнованим містом, де жили в основному жінки, діти та старі люди, тому втілити ті плани у життя не було змоги.

"Світ політичних ілюзій відокремлюється від світу політичних реалій. У світі політичних ілюзій, послухавши віршика "Люба сестронько, милий братику, попрацюємо на Хрещатику!", всі дружно туди йдуть. У реальному світі Хрещатик відбудовується фактично рабською силою: німецькими військовополоненими та українськими дівчатами з загонів протиповітряної оборони, які були "мобілізованими" до армії і не могли втекти. Ті, хто може втекти, – тікають", – пояснив Сергій Єкельчик.

На думку історика, Микита Хрущов особисто наглядав за забудовою Хрещатика.

"Він так пишався колектором, який пролягає під Хрещатиком, що навіть у своїх мемуарах написав про той колектор. Я не знаю, чи багато киян взагалі знають про цей колектор, – розповів Сергій Єкельчик. – Вхід до нього можна побачити у підземному переході під Європейською площею. Для того часу це була технічна інновація – такий величезний тунель під головною вулицею, де були зосереджені усі теплові та інші магістралі, щоб не проводити їх окремо. Але щойно це було зроблено, влада зрозуміла, що це золота нагода для терористів. І цей тунель мусили охороняти і вдень, і вночі".

Історик додав, що найбільші проєкти сталінського періоду так і залишилися нереалізованими. Вони збереглися у вигляді планів, які багато розповідають про ту добу, естетичні смаки "Великої Імперії", а також про те, що "Імперія" була неймовірно бідною і не могла дозволити собі реалізувати такі проєкти.

Сталінська багатоповерхівка на Хрещатику, 1957 рік. Фото hmarochos.kiev.ua