Мобільний додаток

Шерше ля фам: що стоїть за прагненнями залучити жінок в політику та економіку

2.08.2019 р., 08:47

В рамках спецпроекту "Еволюція виборця" в ефірі Українського радіо народна депутатка України VIII скликання Ірина Суслова та головна редакторка порталу "Жінки — 50 відсотків успіху України" Леся Ганжа проаналізували, як та чому в усьому світі зростає залученість жінок до політичних і економічних процесів, для чого потрібні квоти для жінок у парламенті, та що ще потрібно зробити Україні у сфері гендерної рівності.

Спочатку жінки вибороли собі право голосу нарівні з чоловіками. Уперше в історії це сталося 1893 року в Новій Зеландії. У багатьох країнах жінки змогли голосувати після Першої світової війни, яку тоді називали Імперіалістичною. Останньою державою, де жінки отримали право обирати, була Саудівська Аравія. Там їм було дозволено проголосувати на місцевих виборах 2015 року. Принагідно зауважимо, що остання європейська нація, де жінки отримали право голосу — це Ліхтенштейн. Надворі був 1984 рік.

Паралельно з цим жінки боролися та продовжують боротися за право бути обраними до законодавчих органів влади. Згідно з даними Міжпарламентського союзу, на початок цього року, 24 відсотки членів парламентів у світі є жінки.

Україна також рухається у цьому напрямку. У Верховній Раді України восьмого скликання жінок було 12 відсотків, у дев’ятому ж їх буде 21 відсоток.

Жінки як "нова кров"

''В усьому світі жінки стають тим ресурсом, тією свіжою кров’ю, яка приходить в політику. Дуже цікавим, якщо говорити з точки зору політики, такий досвід був, наприклад, в Руанді. На сьогоднішній момент там понад 60% членів парламенту є жінки. Але це вимушений прихід жінок в політику, адже це країна, де тривали жорстокі міжетнічні зіткнення. А в зіткненнях брали участь переважно чоловіки. Жінки прийшли як ті, хто піднімає країну з руїн, коли велика частина чоловічого населення була по суті вирізана. І в дуже багатьох країнах ми бачимо запит на нових лідерів. Дуже часто такими лідерами є жінки'', — зазначає Леся Ганжа.

За словами Ірини Суслової, іншим, більш успішним прикладом залучення жінок в політику, але вже для прискорення економічного зростання, є північно-європейські країни.

''Я б ставила у приклад скандинавські країни: Швецію, Норвегію. Коли вони розпочали своє економічне зростання? Коли в них почало зростати ВВП на душу населення —  саме тоді, коли жінки почали приходити до влади. Це було не просто запитом на нові обличчя. Це було: дайте нам людей, які замінять старі еліти, що не виправдали нашої довіри'', — додає Ірина Суслова.

Для чого потрібні квоти на жінок у парламенті

За словами Ірини Суслової, в частині українського суспільства укорінилася думка, що квоти на кількість жінок у Верховній Раді покликані вирівняти можливості для жінок та чоловіків потрапити в парламент. 

"Для того, щоб відбулася рівність думок і можливостей, потрібні рівні можливості. Сьогодні в Україні немає рівних умов для участі у виборчому процесі як жінки, так і чоловіка. Адже, переважно, чоловіки мають більше фінансових можливостей, більше ресурсів, більше знайомств для того, щоб потрапити в парламент'', — підкреслює Ірина Суслова.  

Водночас Леся Ганжа зазначає, що квоти призначені не лише для цього. Їх також слід розглядати через призму розвитку економіки.

''За ідеєю, якщо ми будемо говорити, що парламент — це представницький орган і депутати є представниками в певній пропорції населення України, то серед українців 52% жінки. Але не завжди цифри такі важливі. В даному разі ми не в аптеці. Мені видається, що тут важливим є інше. На сьогоднішній момент найважливішим у світовій економіці є ресурси, і жінки це саме той ресурс, який або вдасться залучити певній країні, або не вдасться. Тільки з цього боку і треба підходити до квотування — як до ресурсу'', — вважає Леся Ганжа.

''Інколи жінка дивиться по-іншому на ті проблеми, які намагаються вирішити чоловіки, і враховує потреби хворих, дітей, і вагітних жінок, і жінок, які мають двох дітей, і так далі'', — додає Олена Суслова.

Головне — компетентність

З огляду на це, обидві експертки зазначають, що вже сьогодні в Україні практично немає перепон для жінок у політиці.

''На сьогоднішній момент мало що заважає жінкам реалізуватися в політиці. Єдине, що у нас є такі поняття, як липка підлога, скляна стеля, коли умови, в яких існує жінка, не дозволяють їй повноцінно реалізовуватися, тому що вони її самі спиняють'', — вважає Леся Ганжа.

Однак, все ще зберігаються окремі стереотипи щодо відповідності жінок окремим посадам.

''Всі умови наразі створені, єдине, що потрібно, аби жінки повірили в себе і чоловіки десь підтримували паритетне представництво жінок і чоловіків'', — зазначає Ірина Суслова.

Саме тому, на її переконання, потрібно працювати над тим, щоб єдиним критерієм для отримання того чи іншого посту були виключно професійні якості.

''Мені здається, що ми колись прийдемо до того, що основним критерієм буде професіоналізм, освіта, кваліфікація, досвід роботи і багато інших речей, які будуть визначати приналежність до тієї чи іншої посади'', — резюмує Ірина Суслова.

Спецпроект Українського радіо "Еволюція виборця" — це 20 аналітичних ефірів та 3 публічні заходи. Його основні завдання — аналізувати сучасні політтехнології та методи впливу, робити факт-чекінг заяв представників різних політичних сил, розвінчувати маніпуляції, міфи та фейки. Його мета — сприяти розвитку критичного мислення громадян, аби вони об'єктивно оцінювали те, що відбувається, та могли робити вільний, усвідомлений вибір.

Слухати повну версію ток-шоу.

Слухати всі ток-шоу.

Слухайте спецпроект у вівторок та четвер, початок о 18:10.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Матеріал підготував Роман Кот

Шерше ля фам: що стоїть за прагненнями залучити жінок в політику та економіку

Новини по темі