Мобільний додаток

У найближчі роки десятки мільйонів людей втратять роботу через роботів — експерт з роботизації

2.07.2019 р., 16:17

Про те, хто втратить роботу через роботів, чим штучний інтелект відрізняється від людського і наскільки імовірний утопічний світ роботів, в ефірі "РанокПРО" на Радіо Промінь розповів експерт з роботизації Олексій Якубін.

Ведучі:

Ольга Бабчук, Павло Туптинський

Ольга Бабчук: — За прогнозами футурологів, роботи за кілька десятків років цілком можуть позбавити людство багатьох професій, а письменники-фантасти пропонували не одну версію війни між людьми і роботами. Чи варто нам боятися роботів?

— Мені здається, що до роботів, як і до будь-якого феномену, треба ставитися з обережністю. Я б не говорив, що треба їх демонізувати, але треба розуміти, що вони вже є, автоматизація і роботизація вже відбуваються. З іншого боку, треба дивитися, які ефекти вони несуть, бачити як позитиви, так і негативи.

Нам видається, що роботи — це щось далеке від України, але по факту ми з ними вже зіштовхуємося кожного дня. Наприклад, мешканці Києва для проходу в метро вже платять через спеціальні автомати та поповнюють картки через спеціальні пристрої. Це означає, що невдовзі люди, які продають жетони і до яких ми так звикли, просто зникнуть через пару років. Так само у тролейбусах поступово зникнуть кондуктори.

Як бачимо, цілий кластер професій поступово зникає.

Інший приклад: у великих супермаркетах уже з’явилися так звані каси самообслуговування. І це так само є прикладом того, що одна з найпоширеніших професій — професія продавця, касира поступово починає зникати. Великі магазини поступово будуть заміняти людей на автомати.

Ще приклад: роботи-прибиральники, роботи-пилососи. Їх уже можна придбати.

Автоматизацію в Україні поки що зупиняє те, що робота роботів поки що коштує більше, аніж праця живих людей. Той факт, що Україна поки що є за рівнем ВВП на душу населення однією з найбідніших країн Європи, впливає на те, що у нас роботизація дуже повільно просувається.

Якби витрати на людину у нас були високими, як в Німеччині, наприклад, або як у Франції, я думаю, що ми б бачили набагато більше автоматизації і роботів.

За приблизними підрахунками, у найближчі роки в Європі десятки мільйонів людей втратять роботу через роботів.

ОБ: —  Чи правильно я розумію, що чим менш кваліфікована людина, тим більше у неї шансів втратити роботу через автоматизацію?

— Частково, так. Але насправді роботизація може торкнутися і більш кваліфікованих працівників, ми маємо це розуміти.

У першу чергу роботизація торкається тих галузей, де є декілька досить механістичних дій, які можна легко замінити на автомат: верстати, автомати для продажу жетонів. Але поступово з’являються більш складні роботи і автоматизація. Є так звані нейронні мережі, які навчаються, і роботи поступово стають більш складними. Вони починають виконувати вже не лише задані функції, які здаються досить примітивними, а й більш складні речі.

Наприклад, зараз є експерименти, пов’язані з тим, щоб роботи писали тексти. Нам видається, що тільки люди можуть писати тексти. Але роботи теж за допомогою певних механізмів починають потроху навчатися ці речі робити. Тобто роботи можуть замінити навіть кваліфікованих працівників. Наприклад, вони швидко писатимуть новини. В Китаї на телебаченні уже з’явилися ведучі-роботи.

Але не все так просто. Здавалося б, автоматизація здешевлює виробництво, адже не потрібно платити зарплату працівникам. Але роботизація та автоматизація ведуть до того, що у великих підприємств і компаній поступово теж починає падати прибуток.

Якщо збільшується роботизація, звільняються люди, вони тепер менше можуть дозволити собі купувати товари і послуги, і у великих компаніях починає зменшуватися дельта прибутку. Стає менше споживачів.

Це парадокс роботизації: високий її рівень призводить до того, що у великих компаній знижується рівень прибутку.

ОБ: — І як великі компанії осмислюють цей парадокс роботизації? Чи є якась межа, після якої роботизацію треба зупинити?

— В Європі це одна з ключових дискусій. Ми вступаємо в "суспільство без роботи". Що робити з десятками мільйонів людей, які найближчими роками можуть просто позбутися можливості мати роботу? Ми часто рівняємося на Францію, але у Франції понад 20% людей після університету не  можуть знайти роботу, тому що роботи просто немає. А ті, хто роботу знаходять, мають лише часткову зайнятість.

В Європейському Союзі зараз дебатуються дві ключові ідеї. Перша ідея — так звана ідея "базового доходу". Тобто пропонують встановити певні виплати з бюджету для кожного громадянина, незалежно від того, чи працює він, чи ні, які він отримуватиме щомісяця. Ідея в тому, що цей безумовний базовий дохід дозволить людині покривати витрати на продукти і якісь базові потреби. При високому рівні роботизації такі виплати дозволять підтримувати споживання, тобто економіка буде продовжувати працювати.

Друга ідея — це введення оподаткування роботів, так само, як і людей. Поки працювали працівники, кожен з них робив відрахування, і так само роботодавці робили відрахування від прибутку. Відколи підприємство замінило робітників роботами, виходить, що тільки підприємство платить податок від прибутку. Частина євродепутатів вирішила, що це несправедливо. Тому наразі пропонується надати кожному роботові персональний бюджетний паспорт, і кожен робот муситиме сплачувати до бюджету певний відсоток від тієї роботи, яку він робить за місяць, тим самим формуючи бюджети.

ОБ: — Законодавство все більше наближує роботів до людей. Чи не доведеться нам в якийсь момент надати роботам такі ж права, як у людей?

— Що більше роботи починають бути схожими на людей, то більше починається дискусія навколо цього. Тут знову ж таки виникає питання, що таке людина, що таке людське мислення. І уявлення про те, що все закінчиться тим, що буде світ роботів, у якому не буде людей — це дещо наївна картина.

Ключова тенденція роботизації у тому, що роботи починають бути подібними до людей. А це означає, що роботи унаслідують як наші плюси, так і мінуси. Тобто наші вади будуть і у роботів.

Павло Туптинський: — Чи можна цього якось уникнути?

— А тут ми підходимо до питання про те, що таке штучний інтелект і чим він відрізняється від нашого з вами розуму.

Найбільш загальне уявлення полягає в тому, що наш з вами розум часто може "перестрибувати" через якісь алгоритми, які штучний інтелект не може зробити. Грубо кажучи, якщо ви запрограмували штучний інтелект рахувати "один, два, три…", він рахуватиме "один, два, три…", але не зможе перестрибнути з одиниці на десятку. А ми можемо.

Штучний інтелект працює за правилом формальної логіки, але не може перестрибувати правила, які ми з вами можемо перестрибувати.

ОБ: — Але ж він може сам себе перепрограмувати.

— Ключове питання — наскільки це справді працює, і наскільки ми можемо говорити про те, що в роботизованих систем з’являється розум. Розум — це про те, наскільки можливо перестрибувати "правила". У роботизованих систем з цим поки що проблеми.

ОБ: — Ключове слово тут "поки що"?

— Так. Поки що.

Слухай розмову повністю в ефірі Радіо Промінь!

У найближчі роки десятки мільйонів людей втратять роботу через роботів — експерт з роботизації

Новини по темі