Мусіяка: кожна нова влада ігнорує Конституцію і підлаштовує її під себе

Мусіяка: кожна нова влада ігнорує Конституцію і підлаштовує її під себе

28 червня відзначається День Конституції України. Цьогоріч вже 23 річниця Основного закону, ухвалеоного на 5 сесії Верховної Ради ІІ скликання. Чому кожна нова влада в Україні прагне змінити Конституцію, у чому недосконалість Основного закону і чому Конституційний суд сказав "хитро", даючи оцінку президентському указу про розпуск Верховної Ради. Про це в ефірі Українського радіо в програмі "Персональна справа"  поговорили з одним із авторів Конституції, професором, українським політиком Віктором Мусіякою.

Ведуча:

Світлана Мялик

Для чого взагалі потрібна Конституція і наскільки важливою вона є для України? У світі ж існують країни, де її немає, наприклад, Велика Британія.

— В Британії немає писаної конституції, одного акта, але набір законів і судових прецедентів, які регулюють основні сфери життя однаково називається конституцією.  

Щодо того, навіщо конституція Україні: ми остання з держав на теренах колишнього СРСР, яка приймала конституцію. Всі вже мали основний закон, а ми довго до цього йшли, хоча почали працювати над її текстом ще 3 вересня 1990 року, коли було сформовано комісію. Мені боляче про це говорити, але минуло 23 роки, а ми жодного дня не бачили того конституційного ладу, який закріплений у Конституції.

Кожна влада, яка приходить, намагається перекроїти Конституцію під себе. Чому відбуваються оці постійні зазіхання, адже наш Основний закон 1996 року вважають одним з найкращих?

— Все це відбувається незалежно від того, який текст Конституції чи її зміст. Кожна влада просто намагається підлаштувати її під себе. Ми, ті фахівці, які розробляли текст, знаємо, які там є нюанси, що потребують корекції. Але, якщо брати Конституцію як основний акт, вона абсолютно забезпечує нормальне функціонування держави. В першій статті проголошено, що Україна — демократична, правова, незалежна, суверенна держава. А зараз ми бачимо класику: приходить новий президент, намагається за можливості провести дострокові парламентські вибори, в 2014 році, пам’ятаєте, було ж те саме. Парламент набивається відданими людьми, які формують уряд, всі інститути влади, судову гілку.

Але в Конституції не досить чітко прописана спрямованість держави:  президентська чи парламентська. Виходить, що частково виконавча гілка підпорядкована президентові, а частково — главі Кабміну. Можливо, в цьому проблема?

— Проблема не в цьому, адже там все достатньо чітко визначено. Поки в нас не вносилися зміни до Конституції, ми мали президентсько-парламентську форму правління. Всі найбільші повноваження були у президента. У 2004 році ми перейшли до парламентсько-президентської республіки і можливості президента впливати на владу обмежені чітким переліком. Тоді, коли прийшов новий президент, Оксана Сироїд слушно перерахувала понад 80 законів, які встановлюють додаткові повноваження президента. Але президент може здійснювати лише конституційні повноваження, яких є близько 43. Тоді як, наприклад, повноваження формувати вертикаль влади на місцях — я кажу про голів ОДА — встановлювалось законом і Кабмін свого часу мовчав, що в нього забирають це повноваження. А Конституцію треба читати і дотримуватись її.

Нещодавно Конституційний Суд визнав конституційним указ президента щодо розпуску парламенту. Хотілося б почути вашу думку з цього приводу.

— Президент видав указ про дострокове припинення повноважень парламенту, який я вважаю неконституційним. Проте також вважаю, що коаліції не було, в чому нібито суперечність.  Але в указі треба було чітко вказати, чим президент керується, які мотиви, які підстави. А посилатися на волю народу, це означає, що ми десь провели референдум і перевірили це? Це дуже по-вуличному: десь там зробили опитування якісь організації. Ми розуміємо, для чого це все: президент обраний на хвилі і вони використати цей момент, щоб на цій же хвилі взяти парламент більшістю. Не в жовтні, бо пройде 3-4 місяці. Тому питання: чи тут переслідуються інтереси держави, чи окремої групи політикуму.

Указ є неконституційним, тому що в ньому немає обґрунтування, чому президент вважає, що цю Верховну Раду треба позбавити повноважень. В травні з коаліції вийшов "Народний фронт" і вона розпалась. Відповідно до Конституції парламент має місяць, щоб створити нову. Проте проходить п’ять днів і президент видає указ і посилається на ці ж статті. Це формальна сторона. А на засіданні КСУ представники посилаються на те, що коаліції давно вже не було і вони вийшли з того, з чого вийти не можна. А де це було зафіксовано?

Я досліджував питання, чи була коаліція, і кажу, що її не було. І це визнавали і Парубій, і Гройсман. А якщо створювати нову, треба офіційно про це заявити. Тим паче, що призначати прем’єра має коаліція, а якщо її не було, то й говорять про узурпацію влади. Але це ще має бути доведено, адже ніде не зафіксовано, що коаліція припинилася. Формально її існування припинив вихід "Народного фронту", отже президент своїм указом сам порушує законодавство.

Але що сказав Конституційний суд? Що всі положення щодо формування коаліції, її діяльності та припинення регулюються Конституцією та регламентом. А в регламенті немає цих положень вже 5 років. І нова коаліція, яка буде зараз створюватись, теж не має правового регулювання. І КСУ каже: "Не існує правових засобів вирішити це питання". Це дуже хитро сказати, хай народ на виборах вирішить це питання. До чого це? Хіба народ на виборах буде вирішувати це питання? Але якщо не можна юридично вирішити це питання, то й не можна юридично встановити, що коаліції немає. Значить, указ президента неконституційний.

В чому недосконалість Конституції?

Це й той момент, про який ми зараз говоримо, і 2014 рік та неконституційне повернення редакції, і всі зміни, які вносилися до Основного закону та не були доведені до кінця. Кожна нова влада ігнорує Конституцію та підлаштовує її під себе, щоби показуватися світові цивілізованою. Адже світ дивиться, як виконується Основний закон. І головне: в Конституції зараз мають бути механізми відповідальності за її порушення, передусім, очільниками влади. Бо, наприклад, прийшов новий президент і, щоб здаватися відкритим, одразу подав проект закону про імпічмент. Що з того, коли в Конституції закріплена інша, неможлива процедура. Треба було одразу вносити проект змін до Конституції.  

Прослухати ефір повністю