Драґіца Райчич: змінивши місце проживання і змінивши мову, я відкрила для себе абсолютно нову свободу

Драґіца Райчич: змінивши місце проживання і змінивши мову, я відкрила для себе абсолютно нову свободу

На літературному фестивалі у Вінниці "Острів Європа" камерні літератури мають можливість говорити і бути почутими. Про свій досвід зміни мови й те, як знайти новий сенс в іноземній мові в ефірі Радіо Культура розповіла швейцарська поетка хорватського походження Драґіца Райчич.

Олена Гусейнова

  Книжка Драґіци Райчич вийшла у 2014-му році називається Integracion. Вибрані вірші та проза. Слово Integracion уже написане неправильно. І тут ключ до того, чим є письмо Драґіци Райчич - це людина, яка з обставин особистих і історичних, політичних потрапляє зі свого середовища в політичне середовище, мовне зокрема. І там проходить різні життєві ситуації, різний життєвий досвід має. Вчить мову на слух, що важливо. І потім цією вивченою мовою на слух починає творити художні тексти.

... А щодо питання, яке мені, звісно, задають постійно, я так, змінивши місце проживання і змінивши власне мову, якою я мушу говорити, відкрила для себе абсолютно нову свободу. Я відчула себе абсолютно вільно. І, оскільки, я розумію себе, в першу чергу, як письменниця, я почала в цьому вираженні ситуації, в цьому вираженні мови створювати нові сенси цієї іноземної мови.

  Бути мігрантом  це сьогоднішній виклик для європейського континенту, для європейської культури і для всіх носіїв "малих" мов, культур, які так чи інакше, знаходяться в умовному маргінесі з абсолютно життєвих причин ці культури потрапляють в великі культури і там вже складні стосунки з мовою відбуваються. Мігрантська мова. От коли ви почали так писати, ви розуміли, що ви долучаєтесь до цього процесу чи, великою мірою, його та оприлюднюєте?

Ваше питання абсолютно виправдане і я чітко усвідомлювала цю ситуацію. Власне, коли я переїхала до Швейцарії, приїхала туди вперше в 78-му році, мені було лише 19. І перше, що я писала  це були вірші про долі імігрнатів, про долі тих людей, які приїхали тяжко працювати, які не могли самі опікуватися своїми дітьми, бо діти залишились далеко на батьківщині.

Про людей, які потрапили в абсолютне пекло і які отримали повну протилежність своїй мрії, з якою вони емігрували напевно. І от коли вже я почала писати оцією поламаною швейцарською я також хотіла якось це відобразити, я також хотіла відобразити тяжкість, руйнацію цього світу і оцієї мрії.

Повний ефір можна послухати тут

Драґіца Райчич. Фото Facebook

Останні новини
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
"Вікно можливостей" для окупантів закривається — Грабський про битву за Часів Яр
"Вікно можливостей" для окупантів закривається — Грабський про битву за Часів Яр
Новини по темі
Писанка завжди була оберегом, а не сувеніром — Зоя Сташук
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Без фото і рукостискань. Гутцайт про поводження українських олімпійців з російськими
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Ірина Цілик про свій фільм "Я і Фелікс", що будує містки між поколіннями