Збираєтесь у відпустку? Тоді ось вам список книжок від письменниці, публіцистки Оксани Забужко, які варті вашої уваги та часу. Про книги на відпочинок та якими вони мають бути знаменита авторка розказала в ефірі Радіо Культура під час включення з Міжнародного літературного фестивалю "Острів Європа" у Вінниці.
Ведуча:
Катерина Толокольнікова
"Чомусь вважається, що люди, які збираються у відпустку і збираються на відпочинок, вони повинні книжки брати з собою читати якісь такі відпочинкові. Типу, якщо я відпочиваю від роботи, то і моя голова в цей час так само відпочиває. Тоді як, з моєї точки зору, якраз все має бути навпаки. І будь яка людина, котра володіє певною культурою читання - вона жадібно десь в глибині душі чекає нетерпляче відпустки, зокрема, для того, щоби навантажити валізку, от в тому числі, і на пляж, отими товстими пахучими цеглинами. Ні в якому разі ні рідерами, ні блимаючими гаджетами… Добра, олдскульна, стара, розумієте, паперова книжка. Навантажити тими книжками, на які якраз не було ні часу, ні психологічно ресурсу у робочий час упродовж року", –зазанчила пані Оксана Забужко.
Письменниця упевнена, що відпустка – це гарний час для того, аби читати дійсно хороші книжки.
"Для мене літо було якраз тим періодом і досі, мушу щиро зізнатися, таким лишається, – шансом надолужити, надбудувати ті прогалини у своїй освіті, на котрі в звичному робочому режимі часу немає", – зауважила Забужко.
Ось як виглядає ТОП-3 книжок від Оксани Забужко:
Юрій Шевельов "Я — мене — мені… (і довкруги). Спогади. 1. В Україні"
Це дуже добре написано. Це одночасно і життєпис великої людини, і це одночасно історія і культура от тих самих 20-30-х років, яких він був свідком. Це найкращі спогади про Харків, написані в ХХ столітті. Це вся атмосфера тодішнього Харкова... Спогади Шевельова – це те, що освічений українець має прочитати.
Леонід Плющ "У карнавалі історії. Свідчення"
.jpg)
Я зрештою й написала до цієї книжки передмову, тому що хотіла, щоб нею зацікавилась якомога більша кількість народу…. Книжка, яка справді епоха. І кращого портрету нашого шістдесятництва і того, чим були радянські 60-ті і що таке Homo Sovieticusі.
"Жінка в Берліні"
.jpg)
Щоденник берлінки 45-го року, яка впродовж двох місяців мусила виживати тоді, коли Берлін зайняла червона армія, коли в Берліні не залишилося жодної не згвалтованої жінки. Свідчення з перших рук, яке чекало 70 років, щоби дійти, спершу до німецького читача, а потім і до читача в інших країнах.
Весь ефір можна послухати тут
Фото - Facebook
