Khayat випустив свій дебютний альбом "Хміль", який вже 19 червня презентуватиме в столичному Зеленому театрі. В ефірі програми "ДеньПРО" на Радіо Промінь вокаліст, учасник національного відбору на Євробачення Андрій KHAYAT розповів про роботу над альбомом.

Ведучі:

В’ячеслав Ільїн, Ганна Матвійчук

В’ячеслав Ільїн: — Нещодавно ви випустили свій дебютний альбом. Які відгуки?

— Це все так швидко почало розвиватися, я навіть не встигаю слідкувати за цим. Буквально учора перед сном я відкрив коментарі, і я бачу, що серед коментарів — може 5-6 негативних десь на тисячу коментів. Для мене це показник того, що я розвиваюсь у правильному річищі і що навіть ті люди, які не хотіли чути від мене, наприклад, мої російськомовні треки, шліфують свій негативізм.

Я бачу, що люди вже сприймають мене більше як персону в музиці, а не як персонажа з проекту. Вони сприймають саму музику, і для них головне — вже не мовний аспект чи якісь внутрішні конфлікти, а саме музика. І це для мене дуже приємно.

ВІ: — У своєму альбомі ви змішали купу різних звуків: звуки сопілки, машин і навіть свист киплячого чайника.

— Я просто надихаюся повсякденністю, бо вважаю, що у повсякденності наша краса. Наше життя складається з повсякденності і з деталей, з дрібниць. Саме з таких тонкощів мені хотілося зібрати цей альбом, з тих звуків, які я чую. Не всі звуки можуть мене настільки надихати, щоб я вклав їх у свою музику. Але є такі звуки, які я просто не міг залишити осторонь. Це, наприклад, звук метро, який став основою треку "Хміль", або свист чайника та звук гойдалки, які ви можете почути в треку "Я і ти".

Я знаю точно, що такого ніхто не робив. А для мене було цікаво, чи можна поєднати такі тонкі східні інструменти, як дудук, сопілку, дарбуку з чимось технічним, жорстким, "чоловічим", як звук двигуна чи звук метро.

Ганна Матвійчук: — Розповідають, що у вас у дитинстві був блокнотик, у який ви записували народну музику.

— Це справді так. Він у мене досі лежить удома, але я до нього більше не звертаюся, бо в мене всі тексти авторські. Останній раз, коли я брав його до рук, був перед сліпими прослуховуваннями на Голосі. Саме тоді я обрав пісню "В кінці греблі шумлять верби".

ВІ: — Саундпродюсер Рамі Каллас, який працював над альбомом "Хміль", чітко влучив у ваш стиль. Ви одразу натрапили на цей саунд?

— Ми шукали. Ми не хотіли бути схожими на когось, і для Рамі також було важко адаптуватися, тому що він, в принципі, такий більш джазовий саундпродюсер. Він любить переходи у джазовому стилі, які для мене були неприйнятні. Мені хотілося ламати рамки і йти за кордони. Тому для нього це також такий великий прогрес, і ми дуже тішимося, що люди це сприймають.

Це ризик — робити в музичній кар’єрі щось нове. Не йти по шляху, який вже протоптано і який дає однозначний успіх — це важко.

Читайте також: KHAYAT: "Пісня "Ever" — про те, що в кохання немає строку придатності"

ВІ: — А хто взяв на себе беквокальні партії?

— Це Ганна Тищенко та Катерина Канонишена — дві мої богині, без яких нічого б не було. Це дві дівчини, які дають треку більше народності й атмосфери, ніж я.

Вони розуміли усі тонкощі і усі складності того, що я вийшов після проекту, що мені потрібна допомога, і я від них відчував, що вони й самі зацікавлені в тому, щоби результат був крутий.

ВІ: — Ще нещодавно гурт YUKO презентував свій альбом у Зеленому театрі, а ви були запрошеним гостем. Тепер усе навпаки: ви презентуєте свій альбом у Зеленому театрі…

— …а вони будуть гостями. Ми співатимемо з ними нашу спільну "дитину" — "Веснянку". Це не було навіть секретом для глядачів, що вони пролунають.

Ми з Юлею та Стасом познайомилися близько вже на Євробаченні. А до того, коли я ще не був відомим, у мене не було Голосу, не було треків, я писав Юлі і навіть не пропонував колаборацію — просто писав, що вони круті і що мені дуже подобається їхній саунд. І от, минуло менше року, і я вже разом із ними виступаю. Життя таке, дуже несподіване іноді буває.

ГМ: — Їхній концерт був дуже драйвовим і потужним. А хто працює над режисурою вашого першого сольного концерту?

— Я не хочу відкривати усі карти. Можу сказати, що у мене буде розширений склад команди. Усе буде лайв: сопілка, контрабас… Це все одна людина-мультиінструменталіст. Звичайно, мої беки — Аня, Катя та Рамі.

Ми плануємо більше брати атмосферою. Тому що в альбомі, звісно, є драйвові пісні, але я не хочу це перетворювати на розковбас. Я хочу, що це все було тонко.

Будуть версії пісень, які ви ще не чули. Наприклад, трек "Девочка" я вже полюбляю виконувати в акустиці.

ВІ: — А як щодо відеоряду, який супроводжуватиме концерт?

— Ми працюємо над віджеїнгом зараз. Для мене дуже важливо, аби це все було в комплексі. Під кожну пісню треба створювати свій окремий мікросвіт.

Слухай бесіду повністю в ефірі Радіо Промінь!