Сьогодні, 6-червня, відбудеться презентація книжки "Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерки інтелектуальної біографії". Автором її є доктор історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історії УКУ Олександр Зайцев. Про книжку та про те, ким Донцов був для українського інтегрального націоналізму говорили в ефірі Радіо Культура в програмі Академія.
Ведучій:
Василь Шандро
Історик Олександр Зайцев упевнений, що саме Дмитро Донцов був у основі українського націоналізму.
“Власне він був творцем українського інтегрального націоналізму. А всі інші відгалуження, як, наприклад, цей же організований націоналізм ОУН. Або менш відомий, творчий націоналізм Миколи Шлемкевича… Але біля витоків усіх цих течій стояв Донцов, який і започаткував основи. Всі інші або певною мірою наслідували, або відштовхувалися від Донцова”, — зазанчив автор книжки.
Щодо створення Донцовим інтегрального націоналізму, то точної дати історики не мають.
“Час можна визначити лише умовно. Тому що подібні речі не виникають в один день. Вчора не було інтегрального націоналізму, а сьогодні хтось написав статтю і він з'явився. У Донцова перехід від марксизму, адже він в молодості був марксистом, через певний консервативний націоналізм, близький до В'ячеслава Липинського, до його власного оцього чинного націоналізму, тривав кілька років. Хоча можна визначити, так би мовити, умовну дату. Я б умовно пов'язав виникнення руху інтегрально-націоналістичного, не так ідеї, як руху, із виходом першого номера журналу “Заграва”. А він вийшов 1-го квітня 1923-го року”, — розповів Зайцев.
Цей журнал створювався спільно Донцовим і деякими членами підпільної української військової організації. Власне, у них був задум створити націоналістичну партію нового типу і Донцов мав забезпечити ідеологію цієї партії.
“Що ж до ідей, то деякі ідеї Донцов ”придумав раніше, деякі пізніше. Взагалі такий найбільш повний виклад ідеї чинного націоналізму — це його книжка “Націоналізм”, яка вийшла на початку 1926-го року”, — додав історик.
В Україні термін націоналізм почав поступово поширюватися від початку 1920-х років. Але найбільшої популярності йому надав Донцов. Після виходу його книжки та низки публікацій, навіть ті групи, які раніше себе не називали націоналістичними, стали теж називати себе націоналістами. Це, до речі, дуже не подобалося Донцову.
“Він хотів мати монополію на цю ідеологію. І він, за його власними словами, не всім давав паспорт на право називатися націоналістами, — пояснив Зайцев.
У своїй книжці "Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки” Олександр Зайцев висуває одне основне припущення:
“Як правило, коли пишуть про Донцова, то пишуть про нього як про діяча національно-визвольного руху, героя національно-визвольної боротьби. Отже він із фашизмом не міг мати нічого спільного в принципі. Або пишуть про нього як про фашиста українського. Є такі дві традиції — світла і темна. Моє базове припущення полягає в тому, що національно-визвольна боротьба, боротьба за незалежність України і доба фашизму в Європі — це, по суті, рівноцінне історичне тло для діяльності Донцова”.
“Тобто, безперечно, він був учасник національно-визвольної боротьби, безперечно, головна його мета була — здобуття незалежності… Але оця доба фашизму, безперечно, на нього впливала і значна частина книжки присвячена власне цій темі. Як Донцов сприймав фашизм, як він сприймав ці ідеї, як він їх перетворював і так далі”, — резюмував історик.
Весь ефір можна послухати тут
Дмитро Донцов. Фото esu.com.ua
