Мобільний додаток

Міста стали останніми бастіонами в реформі децентралізації — експертка

4.06.2019 р., 20:31

Чи можливе утворення агломерацій в Україні? Про це в ефірі програми "Сучасна громада" на Українському радіо говорили Тетяна Татарчук, директорка Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування, Андрій Дранчук, заступник сільського голови Недобоївської сільської ради (Чернівеччина), та Анатолій Білий, староста Старостинського округу Новокаховської міської ради.

— Чи характерне утворення агломерацій для тих місцевостей, які представляють наші сьогоднішні учасники програми?

Тетяна Татарчук: — Питання агломерації поки що юридично не унормовано, тому можемо говорити про такі способи взаємодії, як процеси приєднання до міст, зокрема міст обласного значення, так само це стосується і менших міст, а у разі неможливості процесів приєднання говоримо про співробітництво громад.

Якщо говорити конкретно про Чернівецьку область, то ми маємо два міста обласного значення: Новодністровськ і Чернівці. В одному з них вже відбулося об'єднання — –створена нова Новодністровська об'єднана територіальна громада в грудні минулого року і вже діє у форматі ОТГ. Що стосується міста Чернівці, тут маємо саме приклад співпраці громад.

Насправді процеси приєднання до міст є достатньо складними, тому що на початку реформи  загалом ми очікували, що саме міста стануть такими точками відліку, найпотужнішими центрами, які дадуть старт громадам, але так не сталося. На практиці почали об'єднуватися спочатку саме сільські території, селищні, районні центри. Міста, можна сказати, стали останніми бастіонами в межах цієї реформи, вони і так мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, і так мають податкові преференції, тому в кожному конкретному разі зацікавленість конкретного міста треба шукати дуже індивідуально. Натомість в області маємо цікавий приклад під назвою "Яблунева агломерація".

— У вас об'єдналися, чи скажімо, підписали угоду про співпрацю три громади і ви називаєте це агломерацією. Чому?

Андрій Дранчук: — Що таке "Яблунева агломерація"? Півроку назад наша громада, Недобоївська ОТГ, стала ініціатором підписання співробітництва між найбільшими об'єднаними громадами Хотинського району. Саме ця співпраця передбачає собою економічний розвиток населення. Чому агломерація "Яблунева"? Так склалося, що вся територія Хотинського району відома яблуневими садами. "Яблунева" об'єднує близько 50 тисяч населення, які представляють малих товаровиробників, які вирощують яблука та інші фрукти.

Вам стало легше? Ви стали більше яблук продавати після з'єднання?

Андрій Дранчук: — За ці роки ми бачимо, що саме конкуренція між об'єднаними громадами з кожним роком збільшується і підвищується. Зрозуміло, що саме в партнерстві і співпраці з іншими громадами ми будемо сильнішими, нам буде краще конкурувати і буде легше виходити на експортні ринки.

Тетяна Татарчук: — Те, що ми називаємо "Яблуневою агломерацією" — дуже успішний проект, і саме угода про співробітництво трьох громад була спрямована на його реалізацію. Цей проект був поданий в Державний фонд регіонального розвитку, він передбачає десь біля 9 млн грн таких інвестицій, і проект сам собою є створенням переробного підприємства, якого дуже бракує в Хотинському районі, там навіть є надлишок садової продукції, яку конче необхідно переробляти.

— Але ж агломерація — це об'єднання навколо єдиного центру, тобто є якійсь великий масивний центр і навколо нього гуртуються менші. А тут ніби співпраця на рівних?

Андрій Дранчук: — Ми об'єднувались навколо нашої унікальності, навколо наших садів, які представляють наш регіон. Саме об'єднані громади, які є найпотужнішими в даному питанні, і об'єднали всі свої сили довкіл розв'язання даної проблеми реалізації продукції.

Анатолію, у вас або вже створено або в проекті агломерація з Новою Каховкою?

Анатолій Білий: — Наше місто Нова Каховка є яскравим прикладом агломерації, навколо міста обласного значення Нова Каховка об'єднуються 10 населених пунктів. Ось така ми справжня українська агломерація.

У нас процес об'єднання пішов, але річ у тім, що у нас немає Новокаховського району. Нова Каховка як місто обласного значення є прикладом того, як навколо міста об'єднались менші населені пункти в єдине ціле економічними соціальними та культурно-побутовими зв'язками.  Ми дуже вдало розпочали перші три роки каденції, коли було обрано місцеві ради, було розпочато багато проектів, але річ у тім, що на цей рік ми побачили, що селищний бюджет зменшується. На жаль, через те, що були ухвалені рішення щодо зменшення оцінки земель сільгосппризначення, які були основним джерелом наповнення нашого бюджету, і річ у тім, що ми бачили, що той темп і ті зрушення, які розпочалися на території селищної ради, ми самостійно вже не могли привести до логічного завершення. Тому ми  вирішили йти на об’єднання у 2018 році, що дало нам змогу підписати меморандум, завдяки якому ми маємо захищений бюджет.

— У чому різниця між агломерацією і будь-якою іншою територіальною одиницею?

Тетяна Татарчук: — Агломерація означає приєднання шляхом злиття. Тобто при форматі агломерацій сільський населений пункт втрачає свою ідентичність і стає частиною міста. Якщо ми говоримо про інші форми співпраці, зокрема об'єднання або приєднання— – це все ж таки означає збереження ідентичності населеного пункту, село зберігає статус села або селища, місто зберігає статус міста і співпраця стосується економічного сектору, спільних органів управління, спільних проектів тощо.

Така ж співпраця може укладатися на засаді договорів на кшталт того, який сьогодні обговорювали в "Яблуневій агломерації". Це абсолютно природні процеси, точки економічного зростання, і ми можемо підсилювати міста мільйонники, великі міста в Україні і так вони дадуть нам суттєвий приріст ВВП. Однак суть реформи полягає трошки в іншому. В тому, аби рівномірно розвивалися всі регіони і вся територія. Саме тому обрано трошки інший сценарій. Підсилювати, звісно, потрібно і міста, але разом із тим і міста районного значення, і селища, і навіть села в нас стають центрами громад. Всі отримують різні можливості, всі отримують ті самі правила гри, місто тепер прирівняне до села як центр громади, і так само село має дуже багато можливостей для розвитку.

— Який головний пункт в угоді, яку ви підписали?

Андрій Дранчук: — Головний пункт угоди передбачає формування виробничих потужностей з переробки плодоовочевої групи продукції, створення робочих місць. У нас буде створене переробне підприємство з сушіння яблук та слив, для того щоб збільшити можливості товаровиробників для виходу на європейський ринок.

Тетяна Татарчук: — Ми, коли говоримо з нашими громадами про економічний розвиток, часто чуємо запитання про довіру одне одному. Щоб започаткувати кооператив, це теж питання довіри, тому що для цього потрібно щоб десятки підприємців, довіряючи одне одному, сформували спільне підприємство, от у цьому поки що проблема суттєва. І тут без гарантій місцевої влади, без підтримки на початку буде складно. Зрозуміло, що потім бізнес вже буде працювати на додану вартість і буде просто залишати податки в громаді, це вже буде наступний етап.

— В тій ситуації коли є центр, як Нова Каховка, якою має залишатись ступінь незалежності у менших населених пунктів, що приєднуються до цієї агломерації?

Анатолій Білий: — Так, звичайно, основний камінь, через який не хочуть йти на об'єднання невеличкі населені пункти — селищні голови, які бояться втратити печатку чи невеличкий, але свій, бюджет, завдяки якому можна надавати якісь послуги або виконувати певні роботи. Але на прикладі нашої Дніпрянської селищної ради я хотів би сказати, що ми не побоялись іти на об’єднання, бо ми довіряємо міській владі, міському голові, секретарю ради. Наша Новокаховська рада завжди була прикладом агломерації, тому що місто Нова Каховка надавала освітні, медичні, соціальні, транспортні послуги на всі наші 11 населених пунктів.

У меморандумі, який ми підписали з міським головою, було зазначено, що сума зборів з території Старостинського округу розподілятиметься на якісь проекти, які будуть реалізовуватися на території Старостинського округу, тому в грошах ми не втратили ні копійки. І навпаки, завдяки тому, що нам депутати об'єднаної громади приділяють багато уваги, то зверх того, що ми мали як селищна рада, тепер ще ми додатково маємо кошти, які реалізовуємо на території Старостинського округу. Населення найближчим часом побачить, що ми пішли на об'єднання і маємо з того позитивні результати.

— Якою має бути система управління в агломерації?

Тетяна Татарчук: — Держава дає досить багато можливостей для такої співпраці через ті механізми, які є нині легальними, це як приєднання так і об'єднання або договори про співробітництво громад.

Як відбувається процес при формуванні громади на базі міста обласного значення? Наразі єдиним таким недоліком є те що він відбувається без місцевих виборів, без довиборів депутатів у Раду вже нової міської об'єднаної громади. У  2020 році чергові вибори до місцевих рад зможуть, так би мовити, обнулити ситуацію. Натомість представником від сільських рад в новій громаді стає староста, який входить до виконавчого комітету вже міської ради міської ОТГ і має право виступу на сесії, має право візування всіх документів фінансового або ж земельного характеру, які стосуються території його населеного пункту. Тобто можна сказати, що в процесі об'єднання або приєднання інтереси сіл в форматі міської громади представлені.

Тому, на мою думку, агломерації будуть стосуватися в майбутньому дійсно великих міст, та цей процес буде неминучим там, де він йтиме природним чином. Загалом я хотіла б ще сьогодні ввести інший термін, про який ми ще не говорили. Існує термін конгломерація, тобто це той випадок, коли території не поглинають сусідні, а між ними ведеться співпраця саме на рівних засадах.

— Чи може бути така конгломерація панацеєю для тих, хто не готовий об’єднатися і створити громаду?

Тетяна Татарчук: —  Насправді так, і тут гарний приклад саме Чернівецької міської ради й сусідніх двох сільських рад. У нас ситуація така, що села бажають об’єднатися з містом, а місто поки що не готове, вистачає своїх проблем, то саме договір про співробітництво громад, який в нас був нещодавно підписаний, — це саме перший крок до майбутнього об'єднання. Наразі вони вже показують, що готові співпрацювати.

Міста стали останніми бастіонами в реформі децентралізації — експертка

Новини по темі