Про будівництво в селах та об’єднаних територіальних громадах в ефірі програми "Сучасна громада" на Українському радіо дискутували Віктор Лещинський, віце-президент Академії будівництва України, Василь Рудницький, керівник однієї з експертних організацій Прикарпаття, та Тетяна Жарська, голова Великомихайлівської ОТГ на Одещині.
Ведучий:
Денис Денисенко
— З першого квітня набули чинності нові державні будівельні норми. Що принципово змінилося?
Віктор Лещинський: — Вони не змінилися, введено в дію тільки одну ДБН "Інклюзивність будівель і споруд". Дуже важлива ДБН щодо наближення до тих норм, яких потребує все населення України. Норми інклюзивності потрібні всьому суспільству. Ця ДБН стосується всіх на території України.
Саме з 1 квітня проектно-кошторисна документація, яку виготовляють проектанти й архітектори, виконується з новим підходом. Місцеві замовники, у тому числі й ОТГ, мають розуміти, що виконання будь-яких діючих будівельних норм обов’язкове на всій території України для підприємств і відомств будь-якої форми власності. Виконання цих норм дасть змогу отримати якісні продукти, тобто будівлі або споруди. Ці ДБН забезпечать новий, більш якісний рівень життя.
— Що потрібно проектувати, щоб об’єкти відповідали цим нормам?
Віктор Лещинський: — Ця норма передбачає майже весь цикл життєдіяльності населення у тих чи інших містах на всій території України. Має бути якісне надання послуг суспільного транспорту та ін.., більш новий і правильний підхід до всіх людей. Адже інклюзивність — це не лише ті три мільйони громадян, які мають особливості зі здоров’ям, це й вагітні жінки, і діти, і пенсіонери. Це стосується кожного.
— Чи збільшилися обсяги будівництва у сільській місцевості?
Віктор Лещинський: — Хочу нагадати, що децентралізація принесла в регіони України величезні кошти. На що витрачаються кошти, акумульовані в регіонах, у громадах? Це більш новий підхід до ведення господарства. Саме громада розуміє, на що їй витрачати кошти. Керівництво громади підзвітне людям, які там проживають. Тож кошти витрачають на поліпшення умов охорони здоров’я — це і капітальний ремонт, реконструкції медичних закладів. Це велика загальнодержавна програма з енергоефективності будівель і споруд. Це і заклади освіти. Усі чули, що є проблема із санвузлами у школах. Отже, на розсуд самої громади, місцевих депутатів, бюджетної комісії вирішується питання витрачання коштів на першочергові завдання.
— Що змінилося у селах вашої громади останнім часом?
Тетяна Жарська: — Коли ми об’єдналися, у нашу громаду ввійшло 8 сільських рад і одна селищна. Це майже 13 тисяч населення і 25 населених пунктів громади. Ми кожного року майже 8 мільйонів власних коштів вкладаємо у розвиток громади. У першу чергу ми кинулися поліпшувати стан будівель соціального призначення — це школи, будинки культури, дитячі садки, амбулаторії, ФАПИ — перекривати, робити капітальні ремонти, будувати в селах вуличне освітлення… На сьогодні майже всі населені пункти забезпечені централізованим водогоном. У процесі будівництво вуличного освітлення всіх вулиць у всіх населених пунктах.
Цього року ми розпочали в одному селі, яке віддалене від районного центру на 28 кілометрів, будівництво амбулаторії. З державного бюджету ми вже отримали 6 мільйонів, і співфінансування з громади йде. Село віддалене, там понад тисячу осіб населення, тож вирішили там будувати. Ми створили опорну школу. Виготовили проекти, які зараз проходять експертизи, на реконструкцію опорної школи у Великій Михайлівці. Ми придбали двоповерховий будинок садибного типу для прийомної сім’ї. Кожного року ми виділяємо кошти саме на будівництво, на поліпшення інфраструктури наших населених пунктів. Хочу сказати, що велику допомогу громаді надавала держава — субвенцію на розвиток інфраструктури населених пунктів. Ми ефективно використовуємо ці кошти на капітальні ремонти доріг, на будівництво інфраструктурних об’єктів, на закупівлю техніки.
— Кому звітує ваша ОТГ за витрачені кошти?
Тетяна Жарська: — Громаді і звітуємо. Щороку я звітую про всі витрачені кошти, куди, на які об’єкти, які суми ми витратили. І з людьми ми складаємо плани на майбутнє, визначаємо, що будемо робити у цьому році, що наступного. Це все погоджується на зборах з громадянами ОТГ.
Коли ми торік розробляли план стратегічного розвитку громади, ми в першу чергу звертали увагу на те, щоб нам таке використати, які наші ресурси, щоб можна було створювати наші місця, щоб якісь підприємства були у нас на території. Адже в нашому районі виробництва немає. Ще з радянських часів ми знаємо, що у нас є поклади глини, тож зараз ми розробляємо інвестиційний паспорт і будемо піарити наші місця і пропонувати інвестору ділянки, будемо шукати інвестора, який би зацікавився цими копалинами, щоб створив, можливо, й завод з виготовлення цегли. Крім того, ми готові надавати ділянки на розміщення сонячних батарей, вітряків. Адже у нас є такі великі ділянки, де можна було б розташовувати і батареї, і вітряки.
— Як розвивалася галузь будівництва у 2018 році в Івано-Франківщині?
Василь Рудницький: — З 50 запланованих ОТГ у нас в області вже створено більше половини, тобто 27. У нас реконструюють, добудовують насамперед заклади охорони здоров’я, дитячі садки. Я б хотів додати ще про добудову довгобудів. Ми робимо експертизи тих проектів, які стояли по 10-15 років і це важка ситуація, адже їх потрібно привести до норм, що діють тепер. Проте ми раді, що ми це робимо і нам це вдається. Якщо ми говоримо про будівництво, то органи архітектури, органи контролю за будівництвом, всі хочуть створити належні умови для проживання людей.
— Що будують за державні кошти, використовуючи, припустімо, субвенції? Чи використовують їх на реконструкцію будівель?
Василь Рудницький: — За рахунок субвенції проводять утеплення фасадів будівель і споруд, шкіл, лікарень, проводять реконструкцію інженерних мереж — каналізації, водопостачання на території області. Експертизи також проводять. Я гадаю, що відсотків 30% — за державне фінансування, а решта — за кошти ОТГ.
