Про Інтернет у громадах в ефірі програми "Сучасна громада" на Українському радіо дискутували у Херсонській студії — Валентина Костенко, сільський голова Великокопанівської сільської ради, та Анна Довженко, фахівець із розвитку територій та інвестицій Великокопанівської сільської ради Херсонської області, а в Сумській студії — Карен Аганджан-Гонсалес, консультант з комунікації офісу реформ у Сумському регіональному відділенні Асоціації міст України.
Ведучий:
Юрій Табаченко
— Якої якості Інтернет ви маєте?
Валентина Костенко: — У нашу ОТГ, з центром у селі Великі Копані, ввійшло три села. Я не скажу, що в нас все погано з Інтернетом, ні, навпаки. На сьогодні наші жителі мають доступ, майже 90 відсотків, до швидкісного Інтернету, тому що село Великі Копані — одне із заможних сіл, із сіл, які всі новації притягують до себе, тому у нас швидкісний Інтернет є майже у всьому сеіу. У нас декілька провайдерів. Є швидкісне волокно, до якого мають доступ майже всі жителі громади.
Трішки гірше у селищі Абикосівка, тому що це село віддалене від центру, але сьогодні теж провайдер заходить туди, проводить роботи і доступ до Інтернету буде 100 відсотків. І село Добросілля має три провайдери, які працюють — один проводить будівельні роботи. Тож за певний час, впродовж місяця, люди матимуть швидкісний Інтернет — 100 мегабіт на кожного користувача. Апарат сільської ради теж має швидкісний Інтернет.
— Яка ситуація з Інтернетом у Сумській області?
Карен Агаджан-Гонсалес: — У Сумській області якщо ОТГ велика і сформована на базі міста чи селища міського типу, районного центру, то ситуація там, звичайно, значно краща. Як показує практика, то ситуація краща по всій території ОТГ, оскільки провайдер заходить в адміністративний центр і починає працювати вже на всій території громади. Наприклад у Краснопіллі, попри те, що воно розташоване у прикордонній ділянці області, але при цьому має непогану ситуацію з Інтернетом.
Крім цього, у нас є кейси дуже потужних великих міських територіальних громад, таких, як Тростянецька міська ОТГ. У ній є декілька публічних зон wi-fi, в тому числі і в Центральній районній лікарні. І, крім цього, вони зараз вивчають можливості використання автоматизованих системи управління у своїх закладах освіти. Але невеликі сільські ОТГ, які розташовані далеко від обласного центру, від своїх районних центрів, то ситуація там, звичайно, значно гірша, оскільки дуже багато ОТГ розташовані саме в прикордонні, безпосередньо на кордоні, там ситуація погана не тільки зі швидкісним доступом до дротового Інтернету, але й до безпровідного Інтернету. Тобто 3G покриття там майже немає. Часом ОТГ використовують супутниковий Інтернет для власних потреб.
— Нині проблема залучити провайдера у невеликий населений пункт, де мало користувачів, тому що дорого тягти туди лінію. Як ви розв'язали цю проблему?
Валентина Костенко: — Село Великі Копані — це село, яке прославляється не тільки своїми людьми, а й великим гуртовим сільгоспринком. На сьогоднішній день не ми шукаємо провайдерів, а провайдери приходять до нас зі своїми пропозиціями, щоб завести свій Інтернет до нас у село. Але ми об’єднана громада, а це не одне село Великі Копані, а це й села, які входять до нашої громади. Тому нашою першою вимогою до провайдерів стоїть те, щоб вони спочатку проводили роботи у цих маленьких селах, які приєдналися до нашого села, а вже потім ми даємо дозвіл провести роботи з проведення сучасного Інтернету і в нашому селі. Отже, в одне село у нашій громаді зайшло три провайдери, а в інше — два.
— За рахунок чого можна залучати провайдерів? Чи є, припустімо, програми, за допомогою яких можна було б зацікавити провайдерів зайти туди, куди, можливо, з комерційного погляду їм може бути нецікаво заходити?
Карен Агаджан-Гонсалес: — Якщо казати про досвід Сумської області, зокрема про віддалені громади, які не можуть за рахунок коштів власного бюджету провести собі лінію, тому що для віддалених сіл провайдери ставлять умову, щоб хтось фінансував будівництво комунікацій до цього села, а далі вони вже самостійно все розкидають. Тож провайдеру потрібна якась підтримка. Це можуть бути або проекти міжнародної технічної допомоги, або допомоги від держави, або бюджету вищого рівня, такого, як обласний. Я знаю, що в Україні багато облдержадміністрацій, особливо в прикордонних областях, працюють саме над напрямом інформаційної безпеки, а створення надійного Інтернету — одна зі складових інформаційної безпеки і безпеки нашого інформаційного простору.
