Аналітик групи "Левіафан" Сергій Назаренко та кандидат політичних наук Петро Олещук в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" проаналізували, що чи є законні підстави у Андрія Богдана очолювати Адміністрацію президента.
Ведуча:
Тамара Гусейнова
"Посада Богдана підпадає під обмеження, які вносить закон "Про очищення влади". Сам Богдан заявив, і навіть в тексті указу, розміщеного на сайті президента, сказано, що вони враховуютть зміст п.2 ч.2 ст. 3 закону "Про державну службу". Мається на увазі те, що посада голови адміністрації президента та його заступників не підпадають під дію закону "Про державну службу". Але під дію закону "Про очищення влади" ця посада потрапляє", — зазначив Сергій Назаренко.
Назаренко також висловив думку про те, указ президента про призначення Андрія Богдана можна визнати незаконним.
"Особисто моя думка, все ж таки цей указ можна визнати незаконним у зв’язку з тим, що він не відповідає нормам закону України "Про очищення влади". Андрій Богдан був уповноваженим по антикорупційній політиці під час врядування Миколи Азарова, і ця посада віднесена до тих посад, які підпадають під обмеження", — сказав він.
Експерт наголосив, що питання до Богдана у контексті дії закону про люстрацію можуть бути зняті у тому випадку, якщо Конституційний суд України визнає цей закон нелегітимним.
"Особисто моя думка, що Богдан підпадає під дію закону про люстрацію. Але у Конституційному суді є справа щодо визнання цього закону неконституційним. Якщо Конституційний суд скоро винесе рішення, то питання до Богдана відпадуть", — прокоментував Назаренко.
Кандидат політичних наук Петро Олещук також зауважив, що посада голови АПУ не підпадає під дію закону "Про державну службу"у зв’язку зі змінами до відповідного закону.
"Глава Адміністрації президента у зв’язку зі змінами, які були ухвалені до відповідних законів щодо державної служби ще 2016 року, тобто за часів Порошенка, виведені за перелік осіб, на яких поширюються закони "Про державну службу", — сказав Олещук.
Політичний експерт додав, що у контексті дії закону про люстрацію виникає певна юридична колізія.
"Щодо закону про люстрації, то це певна юридична колізія. Богдан займав двічі відповідний люстраційний пост по 11 місяців. Наскільки це може вважатися зайняттям відповідного поста протягом року — це перша колізія. Крім того, у законі про люстрацію чітко вказано. що Адміністрація президента входить до переліку відповідних посад, на які поширюються вимоги щодо закону про люстрацію. При цьому там вказано, що цей закон поширюється на посади, які стосуються державного управління та органів державного управління та місцевого самоврядування. Водночас після цього було ухвалено зміни до закону "Про державну службу", згідно з якими глава Адміністрації президента не є таким, на кого поширюється дія закону "Про державну службу", тобто він державним службовцем не вважається", — проаналізував Олещук.
Зауважимо, що закон "Про очищення влади", що передбачає люстрацію посадовців в Україні за низкою критеріїв, набув чинності 16 жовтня 2014 року.
У листопаді та березні 2018 року Верховний суд України звернувся до Конституційного суду з клопотанням визнати низку положень цього закону такими, що не відповідають Конституції.
Крім того, у січні 2019 року 47 народних депутатів звернунися до КСУ з клопотанням щодо закону "Про очищення влади".
Як повідомлялось раніше, президент призначив головою Адміністрації президента свого радника з юридичних питань, Андрія Богдана та ще п’ятьох заступників глави: Сергія Трофімова, Кирила Тимошенка, Юрія Костюка, Руслана Рябошапка та Олену Зеркаль.
Зазначимо, президент України Володимир Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів. Позачергові вибори до Верховної Ради України призначено на 21 липня 2019 року.
Нагадаємо, 20 травня у Верховній Раді відбулась інавгурація новообраного Президента України Володимира Зеленського. На урочистому засіданні Зеленський склав присягу українському народові та офіційно став президентом України та оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання.
21 травня відбулись консультації президента України Володимира Зеленського з лідерами фракцій та керівництвом Верховної Ради щодо розпуску Верховної Ради України.
Прослухати повну версію.
На фото — Андрій Богдан, president.gov.ua
