Масові розстріли на Майдані, окупація Криму, військові дії на Донбасі – виклики, які змушують Україну використовувати міжнародне право для захисту своїх інтересів, становлення справедливості та притягнення винних до відповідальності. Тема програми "Активізація" – воєнні злочини, відповідальність за ці злочини та нормативно–правове підґрунтя, яке дозволить покарати винних.
Учасники: правозахисниця, координаторка проекту Центру громадянських свобод Любов Галан, заступник командира взводу батальйону "Донбас", колишній полонений Ігор Чайківський.
Ведуча: Людмила Тягнирядно
Воєнні злочини за міжнародним правом – це так зване "порушення правил війни". Любов Галан пояснює, що ще після Першої світової війни і згодом протягом інших воєнних конфліктів у світі з’являлися так звані "правила війни", тобто як держави мають правильно поводитися під час збройних конфліктів, міжнародних конфліктів, і т.д.
"Є так звані Женевські конвенції і держави ратифікують їх, обіцяючи, що у випадку збройних конфліктів, у випадку війни, їхні військовослужбовці будуть дотримуватися цих правил. Воєнні злочини – це є умисне порушення цих правил війни. У такому формулюванні це вживається у Римському статуті Міжнародного кримінального суду та в законопроекті №9438, який розробили правозахисники і який гармонізує українське законодавство відповідно до цих вимог міжнародного права", – розповідає правозахисниця.
Заступник командира взводу батальйону "Донбас" Ігор Чайківський акцентує на тому, що наразі в ОРДЛО продовжують відбуватися злочини, які потребують покарання:
"Для мене воєнний злочин – це коли ти, маючи статус військового і зброю в руках, знущаєшся з людини, яка не є озброєною, не є твоїм прямим ворогом, який стоїть з тобою обличчя в обличчя на передовій. Війна є війна. Там стріляють і вбивають, але коли людина потрапляє в полон, то ці знущання – я вважаю це просто ницістю. Тому суспільство повинно себе в першу чергу забезпечити такою правовою базою, щоб виконання її було підґрунтям того, що ті, хто буде скоювати воєнні злочини, несли за це відповідальність. Це є частина безпеки громадянського суспільства. Безпека повинна формуватися в державі і держава, яка є надбудовою в країні, повинна бути першою в цьому. Законодавчі бази повинні бути направлені на те, щоб забезпечити безпеку кожного громадянина".
Суспільство, на думку Ігоря, правильно реагує, адже воєнні злочини не повинні залишитися непокараними, адже це буде стовідсотковою легалізацією цих дій. Зараз же воєнні злочинці в сучасному законодавчому полі повною мірою покараними бути не можуть.
"Ті злочинці які перебувають на непідконтрольній території України, чи наприклад, воєнні злочинці, які зараз перебувають в Кремлі, вони не можуть бути затримані і покарані об’єктивно. Але зараз досі триває мінський процес, в Україні незабаром буде новий президент, а згодом буде новий парламент, і ці люди можливо будуть вести змінену зовнішню політику, зокрема, і в цих переговорах. Нас,правозахисників, людей, які постраждали від воєнних злочинів, дуже хвилює, що в мінських угодах амністія воєнних злочинців прописана дуже розмито. У випадку де окупації Донбасу, нам потрібно чітко розуміти, що амністія тих людей, які вчиняли там воєнні злочини, злочини проти людяності, не відбудеться. Тому що міжнародне право такої амністії не дозволяє", – говорить Любов Галан.
Експерти в студії вважають, що покарання за ті злочини, які зараз відбуваються в ОРДЛО, рано чи пізно мають бути покарані, вони не мають строку давності.
"Тому що ці злочини настільки вражають людство, настільки страшні рани йому завдає, що відповідальність має настати і за 20 і 30 років, але ми сьогодні маємо створити чіткі законодавчі рамки, щоб це відбулось", – говорить Любов.
Вона пояснює, що коли відбуватиметься де окупація, амністії цим злочинцям не може бути – це така закладка на майбутнє, щоб вони не відчували себе в безпеці.
Слухайте програму повністю за посиланням.
