Марія Бурмака готує концерт із Симфонічним оркестром Українського радіо

Про що свідчать тисячолітні написи на стінах Софійського собору — пояснює журналіст

15.04.2019 р., 17:38

Графіті на стінах собору Софії Київської свідчать, що розмовною мовою Київської Русі була мова українська. Чому екскурсоводи замовчують цей факт? Про це розповіла в ефірі програми "Сьогодні. Вдень" на Українському радіо журналістка, громадська активістка Ірина Костенко.

 

Ведуча:

Галина Бабій

 

Ірина Костенко стверджує, що у столичних екскурсіях часто замовчують важливі факти, які, зокрема стосуються переосмислення історії. Деякі музеї, на її думку, досі керуються радянськими текстами екскурсій, і не працюють на відродження історичної пам’яті. Зокрема, вона разом з колегами виявила, що на стінах Софійського собору є графіті, написані давньою українською мовою. 

"Тисячолітні видряпані написи на стінах собору — найрізноманітніші: від молитовних звертань до купчих угод, але вони підтверджують той факт, що мовою киян була українська мова, і правду говорять, що корінні кияни говорять українською. Мовні норми — ті ж самі для української мови — і тисячі років тому і тепер".

Ірина Костенко вважає дуже важливим ухвалення закону про мову, але наголошує, що текст екскурсій потрібно було змінити одразу після здобуття незалежності.

Вона навела приклади, як завдяки її статтям та її колег-журналістів, вдавалося зрушити з місця важливі культурологічні проблеми у музейній справі.

"Небайдужа позиція журналістів, громадських активістів, призводить до змін. Після наших публікацій змінилося чимало. Закрили музейну експозицію так званого "Доміка Петра" на Подолі, зняли меморіальну дошку, яка висіла на стіні жовтого корпусу національного університету. Дошка одному з організаторів Голодомору — Затонському. Вони дізналися про це після публікації і на ранок її не було — менш як за добу. Перша стаття після якої почали надходити погрози — стаття про експозицію Полтавської битви (у Полтаві). Тобто настільки міцно ідея восхваляння поразок там сидить", — розповідає журналістка.

Щоб туристичні маршрути і їх словесне наповнення було переглянуто, активісти звертаються до Міністерства культури, якому підпорядковані більшість закладів. Основні пропозиції — щодо подачі історичного матеріалу.

"Та історія, яку розказують у закладах, то є популярна історія і вона має складатися з інформації про перемоги, про героїв, про достойників і досягнення. Цього не бракує  в історії, цього бракує в текстах екскурсій", — говорить Ірина Костенко.

У цьому питанні, на думку активістки, столиця має задавати тренд.

"Київ — це дуже важливе місто, регіони дивляться на те, що робиться в Києві. Якщо там щось зміниться, хвиля піде на регіони. А там нічого не міняється. Тема мови замовчується також в Лаврі. При тому що українська мова там навіть у самій назві — Печерський монастир — закладене слово "печера" з тисячолітньою українською етимологією", — вважає експертка.

Питання саме відновлення джерел походження мови, на її думку, є ключовим, тому що мова і культура є мірилом нації.

"Навіть у прийнятті закону про мову ми бачимо величезний політичний спротив. Ізраїль, країни Балтії, у своєму державотворенні бралися в першу чергу за мову, бо це дуже важлива річ", — проводить паралелі експертка.

Про що свідчать тисячолітні написи на стінах Софійського собору — пояснює журналіст

Новини по темі