Є професії, про які майже не згадують останнім часом, але які є не менш цікавими і не менш потрібними в суспільстві. Серед них — професія археолога. Про це говорили в ефірі Радіо Культура в програмі "Імператив" з заступником голови Спілки археологів України, доцентом кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка Євгеном Синицею та асистентом кафедри археології Києво-Могилянської академії Олегом Білинським.
Ведучі: Юлія Чаплінська
"Професія, можливо, і важка, але у більшості це асоціюється насамперед з польовими дослідженнями. Але це абсолютно не все, з чого складається професія археолога. Це основа основ, але це місяці. Насправді, це надзвичайно цікавий фах", — сказав Євген Синиця, додавши, що ця професія є цілком сучасною і надзвичайно технологічною.
На його думку, навчальний археологічний досвід є одним із найцікавіших, який можна отримати.
Майбутні археологи-студенти займаються не лише польовими роботами, це лише "вершечок айсберга", зауважив Синиця, ще є аудиторії, є лабораторії, де студенти набувають навички.
"Ми пишаємося тим, що студенти проводять в університеті набагато більше часу, порівняно з іншими кафедрами. Вони зранку приходять, кілька годин приділяють матеріалу. Не просто вчаться, роблять власні якісь відкриття наукові", — розповів він. — "В принципі нормальним абсолютно є, що студент, котрий вчиться на старших курсах, в бакалавраті, або магістратурі, це повноцінний фаховий колега, співавтор. Це стосується і поля так само".
Як зауважив Євген Синиця, практичний досвід дуже важливий в професії археологія.
"У нас професія така, що практичні навички, особистий досвід, вони надзвичайно важливі. І відповідно, чим більше людина отримає під час навчання, тим краще. Я прихильник того, щоб студенти їздили в абсолютно різні експедиції, дивилися різні пам’ятки, вчилися з ними працювати, спілкувалися з людьми поза університетами, не тільки з своїми викладачами", — додав він.
Асистент кафедри археології Києво-Могилянської академії Олег Білинський зауважив, що в більшості випадків викопати щось — це лише чверть шляху в полі.
"Далі треба перемити, обмалювати, обробити, переміряти. Цим так само студенти займаються. Як на мене, романтика польових досліджень - це не виключно романтика в розкопі із лопатою, ще і сам процес обробки даних, коли ти щось тримаєш у руках, миєш, розчищаєш, дивишся, помічаєш інший орнамент", — сказав він.
За словами доцента кафедри археології та музеєзнавства КНУ, у зв'язку з реформою освіти цього року дещо змінюється.
"Є не дуже бажаний наслідок — укрупнили навчальні спеціальності. І зараз навчальна спеціальність називається "Історія і Археологія". Тобто всі, хто навчається на істфаці, знову отримають і кваліфікацію археологія. Але в реаліях - хтось слухає лише один курс з археології, загальний, хто слухає археологію...один семестр", — розповів Євген Синиця, додавши, що лише ті, хто навчається на освітній проргамі "археологія і преісторія", слухають повноцінний набір спецкурсів і отримують фахову підготовку.
"Історія, українська мова, яка є обов’язковою, іноземна мова і географія. Це що стосується бакалаврату, для випускників шкіл. Що стосується магістратури, це теж відкрита абсолютна система, будь-хто з будь-якого вузу України, з певними кваліфікаціями може прийти до нас вчитися в магістратурі", — розповів Євген Синиця, які предмети потрібно здавати цього року для тих, хто хочете вступати на історичний факультет.
У свою чергу, Олег Білинський зауважив, що в Києво-Могилянській академії немає бакалаврату археології, а є тільки бакалаврат історії.
"Кафедра історії дає гарну освіту у ранній модерній історії і радянській історії. Тобто за весь курс бакалаврату студенти слухають тільки два курси, мінімум, з праісторії і археології", — сказав Білинський.
І Олег Білинський, і Євген Синиця зауважують, що фахівці в сфері археології безумовно потрібні.
"Це достатньо пристойний дохід, який дозволяє нормально себе почувати. В принципі, людина, принаймні в сезон, а сезон у тих, хто працює на новобудовчих всяких різних роботах, триває по півроку, іноді по дев’ять місяців, вона заробляє як менеджер середньої ланки, не менше принаймні. Так, це більш важка робота, це, як правило, перебування в полі, і таке інше. Але, тим не менш, це цікаво", — сказав Євген Синиця.
При цьому він звернув увагу, що у сфері археології той, хто це не любить, просто не залишається в професії.
Прослухати ефір повністю
На фото - Євген Синиця, Олег Білинський і Юлія Чаплінська
