Мобільний додаток

ВНЗ зазвичай не готові співпрацювати з роботодавцями для вдосконалення освіти – HR-експертка

9.04.2019 р., 13:58

Заступник міністра молоді і спорту Микола Данилевич напередодні заявив, що 50% молоді працює не за фахом, а ще третина прагне змінити професію. З цього заступник міністра зробив висновок, що треба налагоджувати профорієнтаційну роботу в школах. Чому профорієнтація – не найбільша проблема у цій ситуації, в ефірі "РанокПРО"пояснила Тетяна Пашкіна, HR-експерт сайту з пошуку роботи.

Ведучі:

Ярина Скуратівська, Євген Павлюковський

Тетяна Пашкіна розповіла, що дані сайту з пошуку роботи, де вона працює, майже збігаються з інформацією Міністерства молоді та спорту.

"Ми проводили опитування серед дорослих людей, які шукають роботу на нашому сайті, і виявилося, що 43% не працюють за фахом, і ще десь біля 30-32% змінили свій фах тому, що не могли ним заробити, або їм було нецікаво", – розповіла експертка.

Вона вважає, що профорієнтація – це можливість дати дитині більш широкий і усвідомлений вибір професії, яку дитина могла б обрати як базовий фундамент. В подальшому ця спеціальність може змінюватися або трансформуватися залежно від вимог суспільства або ринку праці.

"Наразі у нас діти, які закінчують школу, не мають жодного практичного досвіду, тому що наше трудове законодавство досить серйозно стає цьому на заваді. І вони не мають жодної уяви про те, що і як з ними буде відбуватися, коли вони, наприклад, отримають той шикарний диплом юриста. Тому дійсно було б добре, якби дитина, яка закінчує школу, дійсно могла б ознайомитися і помацати якусь професію і дізнатися, чи дійсно вона їй подобається", – наголосила Тетяна Пашкіна.

Вона також зауважила, що в Україні практично неможливо забезпечити можливість так званого "gapyear", який практикують випускники США та Європи – року перерви, під час якого випускник може спробувати себе у різних видах роботи, подивитися світ, знайти своє місце в житті і остаточно визначитися з професією.

"Мені здається, на заваді тому, аби спробувати себе одразу після школи стає військкомат, який пропонує єдину альтернативу, – вважає Тетяна Пашкіна. – У нас є інша історія: люди йдуть на вищу освіту аби куди, а вже потім починають підпрацьовувати і дивитися: а що таке кур’єр, а що таке офіціант, а що таке продавець-консультант? Вони намагаються поєднати корисне і приємне, але це не завжди подобається роботодавцям".

При цьому експертка досить скептично ставиться до "за замовчуванням академічної" вищої освіти, до якої усе нове приходить надто довго. Тетяна Пашкіна пояснила це на прикладі підручника.

"Його пишуть 5 років, потім його тестують 5 років, потім його застосовують 5 років. За 15 років все живе вмирає геть або трансформується, – пояснила експертка. – Через це мені здається, що нам потрібно робити нашу освіту більш дієвою, більш дуальною. І в цьому проблема, тому що роботодавці часто готові допомагати. Але не завжди ВНЗ готовий реагувати і слухати цю допомогу, тому що тоді буде зрозуміло, що ті знання, які дають професійні навчальники, не завжди практичні і не завжди сучасні. І доведеться або переглядати, або перенавчати самих вчителів. А це потребує великих коштів і часу".

Про запровадження дуальної освіти в Україні, де підприємства співпрацюють напряму з ВНЗ, раніше розповіли представники МОН та Українського інституту майбутнього.

Фото - pixabay.com

ВНЗ зазвичай не готові співпрацювати з роботодавцями для вдосконалення освіти – HR-експертка

Новини по темі