За результатами узагальнених даних, зібраних волонтерами у кожному регіоні України протягом трьох діб, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики — у середньому "швидка" приїжджає за 8,5 хвилин, половину постраждалих везуть у лікарню.
Про це повідомляє прес-служба МОЗ.
Як зазначається, вперше якість роботи екстреної медичної допомоги оцінена не за результатами паперової статистики, а в ході незалежного дослідження. В кожному регіоні України протягом 3 діб волонтери спостерігали за роботою бригад швидкої. Методологію дослідження та оцінки результатів розробили експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Групи спостерігачів працювали у 26 довільно обраних українських населених пунктах (з населенням більше 10 000 людей), на 30 підстанціях швидкої допомоги. Вони провели по 72 години чергування разом із бригадами і виїжджали переважно на виклики, що стосувались травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.
Читайте також — Майже 60% викликів екстреної медичної допомоги непрофільні — Максим Іонов
За результатами узагальнених даних, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, водночас протоколи лікування потребують перегляду.
Деякі факти, які показало дослідження:
1) Середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) — 8,5 хвилин, в межах 10 хвилин — здійснюються 56% від усіх викликів, в межах 20 хвилин — здійснюються 94% від усіх викликів
2) Середній час перебування на місці події — 17 хвилин
3) Середній час транспортування до лікарні — 10 хвилин
4) 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів.
Нагадаємо, у 2019 році в рамках розпочатої реформи охорони здоров'я українців очікують зміни.
Новини по темі — Фінансування пацієнтів, які не підписали договір з лікарем, припиниться з 1 липня 2019 року — експерт
Реформа у 2019 році
Усі комунальні медичні заклади країни, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, з січня 2019 році перейдуть на оплати за послуги за контрактами з Нацслужбою здоров’я.
У 2018 році в електронній системі охорони здоров’я медзаклади могли тільки підписувати декларації про вибір лікаря та заключати договори із Нацслужбою здоров’я. У 2019 році сімейні лікарі, терапевти і педіатри перейдуть на електронний документообіг: електронні медична картка пацієнта, рецепти на "Доступні ліки", направлення до вузьких спеціалістів, лікарняні листи. До кінця 2019 року сімейні лікарі працюватимуть без паперу.
Наступний етап після реформи первинної ланки розпочнеться з другої половини 2019 року — програма "Безкоштовна діагностика". Це 80% потреби пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, найбільш необхідні безоплатні дослідження і аналізи, консультації вузькопрофільних спеціалістів. За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з Нацслужбою здоров’я. Таким чином, на нову модель фінансування почнуть переходити поліклініки, які є закладами спеціалізованої амбулаторної допомоги.
Ще одна велика задача, яка стоїть перед Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я — розробка державної програми медичних гарантій на 2020 рік, яка вперше буде ухвалена разом з Державним бюджетом на 2020 рік. Вона включатиме всі рівні надання медичних послуг, які оплачуватиме Нацслужба здоров’я у 2020 році за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".
