Мобільний додаток

Леонід Фінберг: цінності Майдану варто розвивати, це дає шанс на життя в цивілізованому світі

19.12.2018 р., 12:38

Цьогорічним лауреатом премії "Світло справедливості" став дослідник, головний редактор видавництва "Дух і Літера", директор Центру юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" Леонід Фінберг. В ефірі радіо "Культура" на програму "Культура.Live"  він розповів про динаміку розвитку книжкового ринку, про справделивість і про важливість цінностей Майдану.

Ведучі:

Василь Шандро, Олена Гусейнова

 

Чим для вас є справедливість?

— Для мене це один з критеріїв, за яким оцінюють ту чи іншу соціальну чи приватну ситуацію в житті. Мені особисто краще було б говорити про правовість, бо справедливість є етичною категорією. А ось коли ми говоримо про правовість, та те, що суспільство навчилося жити згідно з правом, є більшою європейською цінністю, ніж етична справедливість.

Що таке духовність, на вашу думку?

— Для мене духовність теж є етичною категорією. Ми сьогодні живемо в час не тільки правди, а й постправди. Про будь-яку подібну категорію є наукові визначення, є визначення етичні, і є зовсім потворні трактовки. З одного боку, духовність це певний рівень культури людини, яка знає, чим же є світова духовна цивілізація. Духовна людина — це та, яка дотримується етичних норм життя цивілізованого суспільства.

Чим виступає солідарність в контексті розвитку української інтелектуальної думки?

— Ця практична категорія є дуже важливою для мене особисто. Один мій знайомий в розмові зі мною казав, що в нас є спільні знайомі та друзі, з якими ми співпрацюємо, але саме серед мого кола оточення є тільки хороші люди. Він в мене запитав, чому ж так?

Я йому на це дав просту відповідь: люди, з якими я товаришую, які в моєму колі солідарності, це ті, з якими зроблено чимало конструктивних проектів, видано спільні книжки, проведено конференції та семінари, які допомагали тим, хто того потребує. Для мене дуже важлива солідарність між тими людьми, з якими ми зробили багато спільного та корисного. 

З точки зору соціології, кількість людей, які споживають вашу продукцію, має якусь динаміку в часі за 25 років?

— Наприклад, якщо 25 років тому було 5 книжок, то сьогодні їх 500, що вже є критерієм динаміки. Книги, які ми випускаємо не розраховані на широкий загал, вони розраховані на те, щоб інтелігенція була освідченою, на те, що б люди, які потребують цих знань, їх отримували. Однією з тез при врученні премії було те, що ми не помітили як опинилися в іншій ситуації.

Здобутки останніх років, особливо після Майдану, є величезними. Ми маємо український кінематограф, який продовжує традиції Параджанова чи Іллєнка. Тільки в Києві ми маємо більше ніж 50 театрів, серед них є такі, які не соромно показати в Парижі чи Берліні. Ми маємо сотні видавництв, десятки з яких продукують дуже хороші книжки. Ми маємо нових людей на чолі музеїв і ці музеї стали зовсім іншими. Сьогодні в деяких містах України між собою конкурують цікаві культурні центри. В моїй уяві, кожен з нас за ці роки зробив на порядок більше ніж партнери закордоном, хоч останні живуть у спокійному середовищі. Ми компенсуємо те, що не могли зробити раніше. 

Що сталося з книжковим ринком за останні 5 років? Що таке бібліотека сьогодні?

— Змінилося чимало. Ще років 15 тому в Україні домінувала російська книжка, якої на ринку було близько 80 відсотків. Сьогодні ж, 70-80 відсотків книжок є українськими книжками. І мова тут навіть не лише про мову видання, а й про те, що почали з'являтися книжки, які раніше ніколи б не видалися українською.

Наприклад, такими є філософські книжки світового значення. З'являється нова генерація українських філософів, такий самий розвиток відбувається і в історії, і в культурознавстві, і в інших сферах. Однак, треба розуміти, що все хороше не відбувається за один день. Ми йдемо правильним шляхом. Що стосується бібліотек, то раніше, років 15-20 тому ми раділи кожній книжці, а зараз кожній бібліотеці.

Ви нещодавно презентували білінгвального "Кобзаря", українською мовою та їдишем. Чи поєднується Шевченко з єврейським питанням?

— Оцінку тих чи інших образів у того чи іншого письменника треба проводити адекватно, глибоко та інтелектуально в контексті світу. Я певен, що Шевченко не був людиноненависником, не був антисемітом і якщо в нього є не позитивні, негативні ролі в творчості, то є і українці, і євреї, і поляки.

В той же час є радянська традиція трактувати будь-які такі речі тільки негативно. Мені здається, що великого обсягу культурних взаємин, в тому числі українсько-єврейських, ми не знали в радянські часи, тому нам поширювали негативні стреотипи. Нам говорили, що українці — це антисеміти, а євреї — це визискувачі з українців і на тому акцентувати. В мене є мрія провести в наступному році конференцію про українсько-єврейські культурні взаємини. 

В своїй промові на врученні премії ви сказали, що Майдан ще не закінчився. Як саме він продовжується в гуманітарній сфері?

— Найголовнішим зараз є рухатися вперед  до свободи і тих цінностей, які були проголошені Майданом. За них нам необхідно боротися й надалі. Я дуже радий, що нам вдалося зафіксувати досвід Майдану, видавши 2 томи свідчень одразу після його перемоги. Цінності Майдану є тими, які варто розвивати, бо тепер ми активно відстоюємо цінність людини як такої, важливість правової культури тощо. В міру того, як ці цінності будуть утверджуватися в громадянському суспільстві всупереч радянським, тим більше у нас шансів, щоб наші діти та онуки жили в цивілізованому світі. 

Нагадаємо, що нагороду "Світло Справедливості" цього року отримав Леонід Фінберг. Вона вручається за моральне, духовне та етичне лідерство.

Прослухати детальніше можете за посиланням

На фото Леонід Фінберг, взяте з ФБ сторінки премії "Світло Справедливості"

Леонід Фінберг: цінності Майдану варто розвивати, це дає шанс на життя в цивілізованому світі

Новини по темі