США 7 грудня висунули Росії ультиматум з вимогою протягом двох місяців або позбутися, або скоротити радіус дії ракетних систем SSC-8 (російська модифікація - 9М729 "Новатор"), інакше Сполучені Штати вийдуть з Договору про ракетні системи середньої і малої дальності. В ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні.Вдень” експерт Інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко та експерт Майдану закордонних сил Олег Бєлоколос розповіли, що це означає та які матиме наслідки.
Ведучий: Роман Коляда
Блеф?
Ірина Павленко: Ні.
Що відбувається на вашу думку?
Ірина Павленко: В Росії є певне бачення світу, того, як він розвивається і до чого може прийти в майбутньому. Відповідно вони, захищаючи свої національні інтереси чи своє уявлення про національні інтереси, виробили певну стратегію убезпечення себе на майбутнє і своїх зростаючих позицій. Відповідно до цієї стратегії вони і діють. Вони діють на Кавказі, Близькому Сході, в Україні і це порушення попередніх досягнутих угод теж є елементом цієї стратегії убезпечення себе відповідно до свого уявлення, як воно треба і до чого рухається світ. Наскільки це уявлення правильне — інше питання, але вони роблять певні кроки, не збираються від них відмовлятися. Вони можуть дещо змінювати на шляху реалізації цих цілей, але цілі визначені і вони до них рухаються.
Відповідно західний світ, якщо говорити про Європейський союз, тривалий час відкидаючи цю реальність, змушений її прийняти. США мабуть ніколи не мали великої довіри до Російської Федерації, тому можна сказати, що вони готувалися і до цього сценарію також.
З одного боку, російські видання майорять заголовками типу "Ракета "Новатор" сламала хребет США", при цьому в офіційних переговорах зовсім інша риторика, яка в принципі впирається в славнозвісну формулу “а ти докажи”.
Олег Бєлоколос: Мені здається, що тема доволі складна, тому треба трошки згадати, з чого все починалось. 1975 рік — підписання в Хельсінкі відомого акту про непорушність кордонів в Європі. Начебто ситуація почала виходити на позитив після холодних років, але Радянський союз, маючи вже затверджені плани, вирішив не відмовлятися і в 1976 році, тобто через рік, прийняв рішення, що на озброєння радянської армії йдуть нові ракети. Якщо не помиляюсь, це були ракети середньої дальності “Піонер” або за натівською термінологією SS-20.
Так, SS-20, SS-4 і SS-5 ще були такі.
Олег Бєлоколос: Це дуже потужні ракети, 3 ядерні боєголовки і в Європі починає зростати стурбованість. Як потім з'ясувалося, для цих ракет в Європі було визначено близько 900 цілей і не зважаючи на такий антивоєнний рух, який в тому числі інспірувався з Радянського союзу, західноєвропейський істеблішмент звертається до США за допомогою і вони приймають рішення про розміщення ракет середньої дальності Першинг, потім йдеться також про Томагавк, ситуація дуже сильно ускладнюється і в Радянському союзі починають розуміти, що дещо переграли, бо термін підльоту цих американських ракет до Москви — 6 хвилин і навіть деякі члени політбюро не змогли б сховатися.
Потім Горбачов бачить, що треба щось робити, гонка озбоєнь витягує останні сили з Радянського союзу, він пропонує іти на перемовини. Вони були дуже складні, але все таки завершились підписанням в 1987 році радянсько-американської угоди, яка стала одним з перших дієвих кроків щодо завершення Холодної війни і суттєво зняла напругу в Європі. Сьогодні це вже другий крок, який зробила путінська Росія, коли почала говорити в середині нульових, явно перебуваючи в ейфорії від вставання з колін, що ця угода вже не вигідна для Росії, це самообмеження і почалися перемовини.
Так різко вставали з колін, що почалося запаморочення.
Олег Бєлоколос: Так, Сполучені штати пішли на консультації. Росія вказала, що США розміщують протиракетні системи в Польщі і Румунії, а це є порушенням, а США казали, що Росія розробляє ракети. Тобто було 10-15 раундів консультацій, які завершились нічим і врешті-решт Сполучені штати, заручившись підтримкою партнерів по НАТО 4 грудня, оголосили, що вони дали Росії 60 днів на те, щоб Росія або ввійшла в правове поле цієї угоди, або ця угода перестане діяти. Зрозуміло, що 30 років — це великий термін, що договір потребує модернізації, але на сьогодні відсутня головна складова будь-яких угод — клімат довіри. Дух “Новачка” знищив клімат довіри, в рамках якого могли бути більш-менш предметні переговори.
Для того, щоб входити в переговори, треба, щоб була якась спільність інтересів зараз мені здається, що її немає. Більше того, я читав, що Трапм теж іде на загострення для того, щоб ввійти в Холодну війну-2 і вдруге розвалити імперію. Наскільки це реалістичний сценарій?
Ірина Павленко: Так само, як і заява, що новатор зламав хребет США, хоча б тому що він туди не долетить. Ми говоримо про ракети дальністю 500-5000 км. Це головна загроза для Європейського союзу. Коли Трамп вперше у жовтні сказав, що Сполучені штати можуть вийти з цієї угоди, то в ЄС було дуже негативне сприйняття цієї заяви. Бо це загроза лише для Європи, а не США. Більше того, наскільки мені відомо, вони роблять головну ставку не на стаціонарні ракети, а на підводний флот, авіаносці і літаки, що здатні нести ядерні боєголовки. Для Росії — основне це стаціонарні ракети. Вочевидь ці докази були надані, бо ця заява Помпео прозвучала в контексті останньої зустрічі міністрів оборони НАТО. Всі 29 країн підтримали США і їх позицію.
Слухати повну версію.
