Голова ради НБУ Богдан Данилишин пропонує повернути державне регулювання цін, а також ввести максимальні торгівельні націнки, що не перевищували б 15% від ціни виробника. В ефірі Українського радіо в програмі Економ-варіант виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко розповів чи можуть такі заходи зупинити інфляцію, та чи доречно в нинішніх умовах використовувати неринкові методи управління економікою.
Як вставитеся до ініціативи голови ради НБУ? Багато простих українців позитивно сприймають таку ідею, адже всі ми бачимо, як зростають ціни. В уряді прогнозують, що інфляція цього року буде 10%, це вище запланованого показника. Здавалося б, це не так багато, але люди, які щодня ходять в магазин, навряд чи погодяться з таким твердженням.
— Це досить багато. Якщо ми поглянемо на той рівень інфляції, який є в країнах колишнього СРСР, то Україна за підсумками цього року буде другою з кінця. Вищий рівень інфляції, ніж у нас, буде тільки в Узбекистані, який під кінець року має сягнути 15%. Більше того, якщо ви поглянете на динаміку споживчих цін з січня 2014 року до кінця цього року, то побачите, що вартість споживчого кошика зросла в 2,5 рази. Тут є маса питань, в тому числі і щодо того, що пропонує глава ради.
Чи доречна ця ініціатива? І як це може вплинути на інфляційні процеси?
— В мене дуже асторожене відношення до ради Національного банку України. У них явно є перегини в дві сторони. Одна сторона — класичні монетарники на чолі з заступником голови Тимофієм Миловановим. З іншого боку, є група, що підтримує Данилишина і вважає, що можна використовувати мало не держпланівські методи. Я вважаю, що і та, і інша лінія можуть бути представлені лише в підручниках з економіки.
Використання абсолютно ринкових методів без елементу регулювання теж ми навряд чи побачимо в сучасному світі, але методи, які мало не межують з держпланом виглядають дивними. В мене є маса питань щодо того, хто делегований до ради Національного банку, хто за що несе відповідальність. Аби не виявилось так, що всілякі мрії, які вирують в головах представників монетарної ради неможливо реалізувати в умовах України. Уявіть собі, що введуть націнку чи граничний рівень цін. Просто хочеться відіслати до базових підручників з економіки і попросити пана Данилишина поглянути на них.
Він заявляє, що це європейська практика.
— Я не знаю про яку практику він говорить, а напевне апелює не до європейської практики, яка врегульована якимось законодавчими актами, а до тої, яка просто склалась в роздрібній торгівлі, враховуючи той рівень конкуренції, який склався. Хоча все це дуже умовно і я вважаю, що в цих заявах набагато більше негативу, ніж переваг.
Тобто держрегулюваня не вгамує ціни?
— Я впевнений, що ні. Які фактори впливають на ціни. З одного боку є монетарна інфляція, незначна але все ж, коли друкуються гроші. З іншого боку, в умовах України є значний драйвер інфляції, коли ціни зростають через інші кроки. Наприклад, підняти рівень інфляції має підвищення тарифів на газ, збільшення цін на бензин. Девальвація гривні теж підвищує рівень інфляції. Про яке регулювання цін говорить Данилишин, якщо, мало не чверть нашого споживчого кошика залежить від імпортних товарів. Якщо ви девальвуєте на 10% то повинні одразу зіткнутися з інфляційним стрибком на 2,5%. Якщо є збільшення тарифів на газ, також буде збільшення цін по всьому кошику. Звичайно, можна вводити регулювання, але можна й хлібні картки ввести, але чи це та ринкова економіка, яку ми хотіли будувати і яку підтримує населення?
Слухати повну версію.
