Про напади на громадських активістів програмі "Війна і мир" говорила правозахисниця, координаторка громадської ініціативи Євромайдан-SOSі голова правління громадської організації Центр Громадянських Свобод Олександра Матвійчук.
Хто такий громадський активіст? Громадський активіст не є Інститутом?
— Це та людина, яка свої приватні ресурси: час, знання, професійні навички, ентузіазм застосовує для суспільних цілей. Чудово, що в Україні зростає кількість таких людей. Громадський активіст – це ціннісний вибір кожного. Це ті люди, які мислять глобальними категоріями і яким не байдуже на події, які відбуваються.
Майже 5 років минуло з часу Майдану. Ті люди, які колись організовували мітинги під владними будівлями, з часом зайшли в них на правах господарів. Приклад Гандзюк це підтверджує. То що саме зараз з нами відбувається?
— Коли громадські активісти беруть на себе повноваження та йдуть, наприклад, до міської ради, вони все ж змінюють власний статус. Для мене це такі собі напівпровідники. Політична система після Майдану не перезавантажилася, та в неї увійшли нові люди, які мають чесність та щирі помисли на меті. Але вони не можуть її змінити, бо систему здатна змінити лише альтернативна система. Тому вони й виконують роль напівпровідників між громадянським суспільством і системою, створюючи позитивні сигнали.
Чи є справа Катерини Гандзюк точкою неповернення у суперечці з владою?
— Я намагаюся уникати таких тверджень, які схожі на пафос. Ми вже ставали свідками історичних викликів, які стосуються України і світу і вже говорили про ці точки неповернення. Краще перефразувати такі фрази: чи ми зробимо цю подію такою точкою чи ні, або ж знову закладемо сигнал того, що в країні процвітає безкарність.
Громадські активісти мають також декілька облич. Хтось тисне на владу з метою пришвидшення реформ, а хтось влаштовує мітинги проти ЛГБТ-шлюбів. Я не знаю деталі про тих, хто здійснив напад на Ганзюк, та якщо їм теж говорили, що вона «вата» та працює на Москву і її треба покарати, чи не означає це те, що вони також себе вважають громадськими активістами?
— На мою думку, взагалі неправильно виливати кислоту на будь-кого. Громадянське суспільство є різноманітним, і мобілізація не завжди має позитивний характер. У будь-якому випадку громадянське суспільство має тримати європейську рамку. Громадський активіст не є людиною з німбом. Рівень агресивності зростає через реакцію травмованого суспільства на біль. Зациклюватися на власному болі є егоїстичним, треба вчитися будувати цивілізоване суспільство, ми самі маємо будувати таке суспільство, де виливати кислоту на голову не можна нікому.
2010-2013 роки стали централізованою системою тиску на все суспільство. Зараз ситуація значно складніша..
— І є кілька факторів, які визначають це в сукупності. По-перше, в нас не реформована правоохоронна системи, на місцях вони зрослися з місцевою корумпованою елітою. Й по-друге, після війни в суспільстві змінився больовий поріг, зараз у людей немає табу на такі речі, як літр сірчаної кислоти. Громадським активістам необхідна система колективної безпеки, яку ми маємо вибудовувати.
Чи варто українцям їздити в Росію та Білорусь?
— Моя особиста думка: якщо немає нагальної потреби, необхідно кілька разів подумати. В авторитарній країні немає жодної гарантії, що саме сьогодні, саме тобі може пощастити.
Чи вважаєте ви, що загострилася боротьба на рівні держави з громадськими активістами?
— Цей вимір проблеми безкарності нарешті почав обговорюватися в суспільному дискурсі.
Що для вас є перемогою України в цій війні?
— Це не перетворитися на Росію і не використовувати жорстокі методи, інакше ми зрадимо те, за що ми боремося.
Нагадаємо, в одній з лікарень Києва 4 листопада померла радниця мера Херсона, в.о. керуючої справами виконавчого комітету міської ради Херсона Катерина Гандзюк.
Верховна Рада України вирішила створити тимчасову слідчу комісію для контролю за розслідуванням нападів на Катерину Гандзюк та інших активістів.
Докладніше — Відверта до непристойності і з державницьким мисленням: три спогади про Гандзюк
31 липня Катерину Гандзюк у Херсоні облили концентрованою сірчаною кислотою. Вона перенесла 11 операцій та перебувала в реанімації в Києві. Справа Гандзюк набула громадського резонансу і її кваліфікацію кілька разів змінювали: спочатку "хуліганство", потім "умисні тяжкі тілесні ушкодження", згодом "замах на вбивство" (15 стаття ККУ стосується замаху на злочин, 115 стаття – умисного вбивства). 20 серпня голова Нацполіції Сергій Князєв повідомив, що затримано 5 осіб, які "підозрюються слідством в організації та співучасті у скоєнні замаху на вбивство" Гандзюк.
Пізніше стало відомо, що одним з фігурантів справи є помічник народного депутата Ігор Павловський. Днями суд його арештував без можливості внесення застави.
Ведучі: Юрій Макаров та Євген Степаненко
Прослухати детальніше можете за посиланням
Олександра Матвійчук, фото взяте з Facebook
