Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе не надає особливої ваги санкційному списку Росії, а сьогоднішній візит канцлера Німеччини Ангели Меркель вважає демонстрація підтримки України. Про це вона розповіла в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Ввечері".
Росія опублікувала список санкцій щодо 322 українців та 68 компаній. І Ви в цьому списку також є під номером 125. Як Ви ставитесь до цього?
– Прекрасно. Це визнання того, що ти борешся з національний інтерес України. Але я би не надавала якоїсь особливої ваги цьому списку, через те, що в ньому може прослідковуватись бажання впливати на наші внутрішні процеси, насамперед, під час президентських та парламентських перегонів. Я не знаю, як ці санкції на нас вплинуть, крім того, що буде дискусією всередині країни.
Головна, з точки зору української політики, подія дня – це візит канцлера Німеччини Ангели Меркель до України. Що Ви очікуєте від цієї зустрічі, за якими питаннями, на Вашу думку, може бути найбільше просування?
– Для нас надзвичайно важливо те, що канцлер Німеччини приїхала до України. Це демонстрація підтримки України з тими повідомленнями, з тими напрямками, які її цікавлять. Ми бачимо, що це є непідробний інтерес до того, як розвивається Україна, незважаючи на агресію Російської Федерації.
Пані канцлер дуже цікавлять питання того, як розвивається децентралізація, чи є готовність далі допомагати Україні з експертною підтримкою, фінансовою підтримкою для того, щоб децентралізація далі успішно впроваджувалася. Так само далі йдеться про співпрацю, розбудову воду енергоефективності, можливості розширення і підвищення економічної взаємодії між країнами, тому що наприкінці листопада буде відбуватися великий економічний форум, який відвідає прем’єр України Володимир Гройсман.
А з точки зору безпекової, для нас важливою є налаштованість пані Меркель далі активно добиватися того, щоб була відновлена територіальна цілісність, незалежність і повний суверенітет України на всій території. Це і через "нормандський формат", і через спільну роботу, яка проводжується щодо можливості заснування міжнародної миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй, яка могла би бути розміщена на теренах окупованої частини України для того, щоб забезпечити мирний процес і для того, щоб ми остаточно могли виконати Мінські домовленості.
Чи означає приїзд Ангели Меркель до Києва, що вона хоче просунути і активізувати мінський процес?
– Пані Меркель всією своєю діяльністю демонструє дуже серйозне лідерство і відповідальність щодо того, як цивілізований вільний світ допомагає і береться допомагати Україні звільнити своєї території, відновити свою територіальну цілісність. Ми будемо щодня використовувати будь-які політичні і дипломатичні можливості для того, щоб наблизитися до відновлення мирного життя через дипломатичну перемогу України. Пані Меркель прийняла дуже виважене політичне рішення, і я думаю, що їй ще багато вдасться зробити.
Ми тепер в очікуванні того, як зміниться політична палітра в Німеччині. Чимало експертів висловлюють думку, що суттєво нічого не зміниться щодо України.
– Політична палітра в Німеччині вже змінилася під час останніх виборів до Бундестагу, і ми це усвідомлюємо. Ми пам'ятаємо, як тяжко формувалися коаліція, скільки різних варіацій. І це звичайно означає, що вже зараз потрібно працювати з усіма політичними силами До речі, я рада тому факту, що протягом цього року вже досить велика кількість різних делегацій депутатів Бундестагу, нових депутатів, які ніколи до цього часу не займалися Україною, які ніколи не цікавилася цією частиною Європи, приїздять до України не тільки до Києва чи не тільки до великих міст, а їдуть на Схід.
Чи вбачаєте Ви перспективу зрушень у цих болючих безпекових питаннях для нас? Це і миротворчий контингент, і безпека в Азовському морі, і протидія діям Росії щодо блокування руху суден. Чи можна це вирішити?
– Всі відповіді на ці питання лежать виключно в Кремлі, і, як на мене, добитися результату, щоб він почав діяти відповідно до правил міжнародних або змінив свою свою політику, можна тільки за рахунок об'єднання зусиль з цивілізованим світом і тільки за рахунок посилення санкцій на Російську федерацію. А без єдності і серйозного спротиву діям Російської Федерації з боку світу буде складно досягти кардинальних змін у поведінці Росії.
У цьому контексті виникає запитання з приводу заяви Олександра Лукашенка президента Білорусі, який запропонував долучити до Мінського процесу США. Як Ви ставитеся до такої зміни формату, якби це можна було б зробити?
– Сполучені Штати вже насправді є залучені в цей процес перемовин. Там є окремий представник Сполучених Штатів Курт Волкер, який активно бере участь в окремому треку такої взаємодії між Сполученими Штатами і Російською Федерацією з приводу того, в який спосіб можна досягти вирішення цього питання. Говорити, що Сполучені Штати не є присутні – складно. Для того, щоб змінити формат Норманської четвірки є і пропозиції включити і Європейський союз. Це давно обговорюється. Але для цього необхідна згода Російської Федерації.
Юлія Тимошенко заявила про початок формування так званого воєнного кабінету. Вона розкритикували воєнну доктрину Порошенка, оскільки в ній прописана сумісність зі стандартами НАТО. Якою мірою взагалі може змінюватись євроатлантичний курс України в залежності від зміни політичної ситуації?
– Це досить дивно чути від політика, який розвісив всюди білборди по всій країні з підтримку курсу на ЄС та НАТО, що повна сумісність з країнами членами Альянсу відповідно у військовій сфері є якоюсь утопією для такого політика.
Тому мені здається, що це свідчить якраз, можливо, нещирість намірів ввезти в Україну до Північноатлантичного Альянсу. Те, що ми робимо сьогодні і те, що сьогодні закладено у військовій доктрині, те, що закладено в оборонному бюлетені, те, що ми зараз закладаємо в річні національні програми під егідою комісії Україна-НАТО. Всі ці наші плани співвідносяться з тим, щоби досягти повної сумісності з країнами-членами Альянсу.
Наскільки відсотків зараз досягнута сумісність?
– Треба подивитися, де ми зараз знаходимося, тому що кожного дня якась додаткова робота проводиться Міністерством оборони. Є закриті і відкриті стандарти НАТО. Я сподіваюсь, що те, що ми намітили до 20го року, ми його реалізуємо.
Треба реалізувати той системний серйозний закон "Про національну безпеку", який був прийнятий Верховною Радою у червні, тому що він передбачає розробку кількох додаткових документів, які якраз і забезпечуватимуть цивільний контроль над військовою організацією держави, цивільний контроль, цивільний нагляд за сектором безпеки і оборони.
Ми мусимо розуміти, що сумісність з країнами НАТО полягає не тільки у військовій безпековій сфері. Євроатлантична інтеграція – це програма реформ, яка великою мірою співпадає з нашою роботою по європейській інтеграції. Це ті стандарти врядування, ті стандарти забезпечення прав і свобод людей, демократичного врядування, вільної ринкової економіки, які і формують тло, для того, щоб збройні сили в тій чи іншій країні відповідали всім тим стандартам, які характерні для країн Альянсу.
Чим цьогорічна національна програма співпраці України з НАТО відрізняється від попередніх?
– З 2008 року Річна національна програма формувалася як співпраця окремих міністерств і відомств України з різними інституціями, різними агенціями НАТО. Кілька тижнів тому президент України підписав указ про те, що з 2019 року ми матимемо абсолютно новий підхід до формування РНП, який насправді буде аналогічний тому, як формувалися річні плани щодо виконання плану дій щодо членства в різних країнах, які були кандидатами на членство в Альянсі.
Це повна скоординована програма реформ, яка на 70% буде складатися з програм реформ в секторі безпеки і оборони, але охоплюватиме точно так само всі інші галузі, які забезпечують наш рух до такого демократичного стандарту, яким послуговуються країни-члени Альянсу.
Прослухати повну версію розмови.
На фото - Іванна Климпуш-Цинцадзе
