Початок роботи нових апеляційних судів прокоментував в ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Вдень" експерт з правосуддя, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Чому так тихо відбулася ця реформа, що людям потрібно знати про нові суди?
Роман Куйбіда: апеляційні суди - це інституція другої інстанції, якщо у нас виникає спір, їх вирішують місцеві суди, які є судами першої інстанції, якщо хтось з учасників спору не погоджується з рішенням суду, йдуть в апеляційний суд. У більшості справ апеляційний суд ставить крапку, тому що Верховного суду доходить дуже невелика кількість справ для перегляду, адже це суд касаційної інстанції і має досить широкі можливості вибирати, які справи розглядати. Тобто апеляційна інстанція, зазвичай, той суд, який ставить крапку у судових спорах.
Чи можемо ми казати, що реформа відбулася так тихо, бо було знехтувано якимись процедурами?
Роман Куйбіда: дуже погано, що цей процес відбувався без будь-якого інформування, навіть учасників процесу, які приходили у суд, маючи повістку і призначене слухання отримували відповідь, що суд ліквідується, отож учасники процесу не знають, що буде зі справою. Відсутність інформації є вагомим приводом, щоб з підозрою ставитися до цих процесів: або вони неправильно організовані, не врахували всю інформаційну компоненту, або щось хотіли приховати.
Це тяжко назвати справжньою реформою, тому що відбулося перейменування більшості судів, певна переатестація у суддівському корпусі - судді були переведені зі старих апеляційних судів в нові, але дивовижно, що Вища рада правосуддя подала на переведення понад 800 кандидатів, але президент перевів значно менше. Конституційні зміни, які були прийняті у 2016 році, передбачають, що у разі ліквідації чи реорганізації судів, судді можуть подати свої кандидатури на конкурс або подати у відставку. За таким сценарієм формувався і новий Верховний суд, це дало можливість людям з поза меж судової системи отримати суддівську посаду. На конкурси було найбільше сподівань з боку громадськості, оскільки вони дали б можливість залучити нову кров у суддівську систему. Але ми бачимо, що зараз відбувається великий відтік суддівських кадрів з судової системи, а нових кадрів не з'являється. Нові конкурси не оголошуються, наприклад, у місцеві суди Вища кваліфікаційна комісія конкурсні процедури тривають понад рік, не має жодного результату. На жаль, Вища кваліфікаційна комісія більше переймається створенням верхівки, але зовсім забула, що відбувається внизу. Деякі суди навіть припинили свою діяльність, тому що немає суддів з повноваженнями - це трагедія для багатьох людей, адже немає до кого звернутися.
Переглянути на сторінці Українського радіо у Фейсбук.
Прослухати повну версію розмови.
