На закупівлю ліків державою та аптеками витрачається понад 60 млрд. грн. і з них 26% коштів витрачаються на ліки без доведеної ефективності.
Які ліки приймають українці і які з них з недостатньою доказовою базою? Про результати дослідження ринку лікарських засобів, яке було підготовлене за ініціативи Центру протидії корупції та за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" говорили в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" член правління ГО "Центр протидії корупції", юрист Олена Щербан та кандидат медичних наук, керівник дослідницьких проектів ГО "Українська асоціація боротьби з інсультом" Дмитро Гуляєв.
Що таке ліки без доведеної ефективності? Скільки коштів на них витрачають українців? І скільки витрачає на це держава? І коли буде наведено порядок у цій царині?
Олена Щербан: Ця тема стала близькою ГО "Центр протидії корупції" після того, як ми вже не один рік моніторимо публічні закупівлі ліків, тобто те, що купує пацієнтам держава. Ми виявляли неодноразово такі шалені витрати на ліки, які не мають доведеної ефективності. Якщо сказати простою мовою, то це ліки, що не мають за певними міжнародними стандартами дійсних наукових досліджень, які підтверджують їхню ефективність. Ми зрозуміли, що держави понад 4 млрд. грн. на закупівлі і з них 183 млн. грн в 2017 році витрачено на ліки без доведеної ефективності. Крім проблеми закупівель є ще проблема, що українські пацієнти систематично купують ліки в аптеках. Інколи прописують їх лікарі, інколи самі вирішують, інколи грає роль реклама на телебаченні. Про це треба говорити. Якщо до держави можна висловлювати претензії закуповувати дійсно перевірені та ефективні ліки, то пацієнтам потрібно роз'яснювати, щоб вони не виручали аптеки. На закупівлю ліків державою та аптеками витрачається понад 60 млрд грн. і з них 26% коштів витрачаються на ліки без доведеної ефективності.
На фото: Олена Щербан.
Часто люди довіряють рекламі, а лікар стає вторинною ланкою під час вибору ліків пацієнтом.
Дмитро Гуляєв: Це дійсно часто так трапляється, що українські пацієнти так ставлення до лікарів. Якщо пацієнт приходить до лікаря з дитиною, у якої застуда, а лікар рекомендує пити велику кількість морсу, чаю чи води і провітрювати приміщення і хвороба пройде сама. А ефективних засобів для лікування не існує. Але батьки не вдоволені від такої допомоги. Це інший погляд на недобросовісне впровадження препаратів на ринок. Це коли лідерів думок, тобто лікарів, які не лише лікують пацієнтів, але й проводять дослідження, навчають інших лікарів, їм сплачують гонорари за виступи та оприлюднення досліджень. Часто лікарі вдаються до недобросовісних виступів на публічних заходах. Але за це вони не завжди отримують гроші. Наприклад, хабарем може бути сплата поїздки такого лідера думок на якусь конференцію за кордон. На жаль, в Україні не має жодного уявлення серед лікарів про необхідність декларації такого конфлікту інтересів. В усьому світі поважні фахівці в галузі медицини проводять дослідження і отримують оплату за цю роботу.
На фото: Дмитро Гуляєв.
Як навести порядок у цій сфері і як навчити людей послуговуватися фаховими рекомендаціями.
Дмитро Гуляєв: Тут багато механізмів для цього. Найголовніші - це механізми впливу на лікарів у першу чергу. Мова йде про широке впровадження клінічних настанов і протоколів, якими вони мають керуватися в своїй практиці. Також важливу роль може відіграти впровадження рецептурної системи відпускання ліків. Бо Україна одна з небагатьох країн в світі, де чи не кожний лікарський засіб можна купити на власний холопський розсуд. Купують антибіотики, засоби хіміотерапії онкологічних захворювань без рецепту. І ця ситуація неприпустима, і з нею потрібно боротися. Кілька років тому МОЗ намагалося подолати цю проблему і зіткнулося з надзвичайним спротивом населення. Не вдалося цю ініціативу надзвичайно позитивну впровадити.
Прослухати повну версію розмови.
