26 серпня у Києві розпочнеться загальна нарада послів. Такі зустрічі відбуваються раз на два роки. До столиці скликають усіх послів України. Влітку 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про дипломатичну службу. Хоч документи (закон про дипломатичну службу і закон про державну службу) є прогресивними, але, як зазначають оглядачі, не обійшлося без проблем.
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" реформування української дипломатичної служби коментував редактор Європейської правди Сергій Сидоренко.
Хто захищає інтереси держави за кордоном? Проблеми української дипломатичної служби. Як українці можуть це відчути? Чи правда, що в МЗС реально працюють максимум 40% людей?
Сергій Сидоренко: Тут нічого нового немає. Проблема баласту МЗС не просто не нова. Скільки я себе пам'ятаю в цій тематиці, то вона завжди піднімалася. Так сталося, що ще на початку нашої незалежності, скажімо у другій половині 1990-х років - у першій половині 2000-х була така практика, що дітей впливових батьків влаштовувати в МЗС, щоб вони там побули і поїздили у відрядження. Власне, звідси залишається цей баласт. Це не є новою проблемою, радше новим є те, що після реформи це не змінилося і не видно, щоб це змінювалося. Ці методи, які запропонувала реформа дипломатичної служби, вони не працюють у боротьбі з цим, як на це розраховували.
Що можете сказати про кадровий відбір і про те, що відбувається в службі? Згідно нового закону не можна буде приходити людині з вулиці і ставати там будь-ким, що є дуже неправильним.
Сергій Сидоренко: Ні, можна, законом це припускається.
Що в цьому законі нового? Дуже важко бути кар'єрним дипломатом за всіма правилами, якщо в тебе немає дядька, тітки чи політичного даху. Це перший момент. А другий момент, щоб це не було 30 - 40% реально працюючих дипломатів, а щоб було як в інших країнах.
Сергій Сидоренко: У новому законі є дуже багато новацій, вони технічні, але дійсно потрібні дипломатичній службі. Закон хороший. Але щодо кадрової проблеми, то у мене не склалося враження, що закон її вирішив. Кар'єрний дипломат - це така штука, що формально вони є і зараз. Той баласт, про який ми говоримо, і який обурює фахівців і реально працюючих дипломатів, кар'єрні дипломати - це ті, які почали працювати в МЗС і просуваються кар'єрними сходами. Вони можуть бути баластом, бо вони не приносять користі державі. Вони відпрацьовують, а не викладаються. Йдеться про те, що групу кар'єрних дипломатів насправді треба вичистити. У патрульній поліції людей звільнили і набрали по-новому. Хтось увійшов зі старих - невелика кількість дуже, більше прийшло нових людей. У прокуратурі так не зробили, але намагалися зробити повну переатестацію. І була ідея про те, щоб суттєво її оновити. У дипломатичній службі так просто не вийде зробити. Це пов'язано також з тим, що велика кількість перебувають за кордоном, тому не можна зараз їх всіх вичистити.
Ситуація в МЗС була жахливою до недавнього моменту. З одного боку там є якісь дуже позитивні зрушення, а з іншого боку, я пам'ятаю як у нас по 2 - 3 роки не було призначено послів у ключових країнах, які є союзниками України. У нас є велика проблема в тому, хто є кадровим дипломатом.
Сергій Сидоренко: Серед кар'єрних дипломатів є ті, яких треба позбутися. Але шляхів позбутися простих немає. Найголовніше - це те, що закон не дозволив цього зробити. Більше того, у деяких моментах він зробив ситуацію гіршою.
У матеріалі вашого видання виокремлено такі блоки: професійна підготовка, мовна підготовка, кар'єрне питання. Щодо мовної підготовки є проблеми?
Сергій Сидоренко: Матеріал про дипломатичну службу не мій, але був опублікований на моєму сайті. Його автором є кар'єрний дипломат, доволі ефективний. Але ми вирішили не називати його ім'я. Я не погоджуюсь зі всіма тезами матеріалу.
Я вважаю, у питанні тренінгів або навчання дипломатів ситуація суттєво змінилася на краще. Але якщо говорити про матеріальне забезпечення наших дипломатів за кордоном, то після 2014 року дипломати були змушені купувати ледь не папір за власні кошти. Зараз стало набагато кращим фінансове забезпечення. Зміни є, вони багато в чому технічні, і зокрема в питанні, що відбувається з дипломатом, коли він повертається з-за кордону. Але кадри вирішують усе. І саме з кадровим питанням у МЗС поки що не склалося. Дуже хотілося б, щоб цю проблему перестали замовчувати і почали вирішувати.
Наскільки ефективним є наш нинішній міністр пан Клімкін? Наскільки наше МЗС зараз забезпечує захист України і наших інтересів за кордоном?
Сергій Сидоренко: Я як журналіст дуже люблю порівнювати, робити висновки на порівнянні. З досить тривалим досвідом висвітлення політики України я не можу пригадати періоду, коли б українська дипслужба в цілому працювала так ефективно, як зараз. Попри те, що я дуже багатот критикую, я не можу не визнати, що у нас дійсно зараз з'явилася українська зовнішньо-політична служба. Так, не всюди все добре. Водночас можу сказати, що переважна більшість послів, які призначаються, деякими з них я можу відверто пишатися. У мене такого відчуття не було раніше. У нас дуже позитивна динаміка.
Яка ваша думка з приводу дипломатичних відносин України з Росією? Вони досі не розірвані. Які Ви маєте пояснення того, що насправді це було б не зовсім конструктивно і ефективно, або ж у Вас, навпаки, інша точка зору з цього приводу? І питання про те, чому досі цього не відбулося, хоча запит суспільства на це є?
Сергій Сидоренко: Я важаю, що відносини з Росією треба було розірвати ще в 2014 - на початку 2015 років. Інше питання, якщо ми не зробили цього тоді, то доволі дивно це робити зараз. Це те рішення, перш за все керівництва держави, з яким я не можу погодитись, і відповідно не буду його захищати.
Маємо п'ятий рік війни, а чому тоді не було розірвано дипломатичні відносини з агресором?
Сергій Сидоренко: У мене таке враження, що це питання було в особистості Президента Порошенка. Це було його рішення. Не тому, що є якісь домовленості, а тому, що він за своєю натурою є людиною, яка намагається завжди вести переговори. Мені видається, що він вірив, а, можливо, й зараз вірить, що потрібно вести переговори з Путіним, з росіянами, не переривати діалогу. Я вважаю, що таке рішення було хибним.
Прослухати повну версію розмови.
