Безконтактний одноразовий знімок на телефон чи фотоапарат не завдає архівному документу шкоди. Натомість переписування передбачає багаторазовий контакт людини із документом.
Український інститут національної пам’яті направив листи до Міністерства юстиції України та Державної архівної служби України з проханням відновити можливість громадянам копіювати архівні документів. Цю ситуацію прокоментує в ефірі Українського радіо в Інформаційно-розважальному ранковому шоу "Культура. Live" прокоментує заступник директора Архіву СБУ Анатолій Хромов.
Днями Український інститут національної пам’яті направив листи до Міністерства юстиції України та Державної архівної служби України з проханням відновити можливість громадянам копіювати архівні документів. Про що йдеться?
Анатолій Хромов: Справа у тому, що Міністерство юстиції затвердило пропозиції Державної архівної служби щодо змін до порядку користування державними архівними документами. Там є в цьому порядку багато позитивних речей, які врегульовані. Однак є декілька пунктів, які фактично звужують права користувачів, зокрема, на право користувачів робити копії власними технічними засобами. Порядок говорить про те що люди мають право безкоштовно зробити собі копію мобільним телефоном, фотоапаратом без спалаху. Але виписаний пункт таким чином, що там перераховані виключення і ці виключення складають більшість національного архівного фонду. Людям ніби формально дозволили копіювати, але це лише незначна частинка фонду.
Там перераховано, що не можна копіювати документи великих форматів, більше А4?
Анатолій Хромов: Так, але ж, наприклад, період Російської імперії, тоді не було такого формату як А4. Тобто всі документи українських земель, які були у складі Російської імперії, якраз підпадають під цю заборону. Також не можна копіювати документи корінцем більше чотирьох см. Але ж генеалогічні документи, метричні книги, як правило підшиті під такі стоси, тому підпадають під цю заборону. Не можна копіювати рукописи, тексти написані олівцем, тушшю.
А хто створював цей перелік? Чия це була ініціатива?
Анатолій Хромов: Ця ініціатива вийшла із Державної архівної служби, з її підрозділів. Логічної мотивації цієї ініціативи я не можу пояснити. Адже є закон, який передбачає лише деякі випадки обмеження щодо доступу до документів та до їх копіювання. Серед таких звичайних і нормальних норм є документи з обмеженим доступом, державна таємниця. Про ті документи, які у вільному доступі, їх, як правило, не можна копіювати через те, що вони перебувають у поганому фізичному стані, потребують реставрації, є згасаючі тексти. Я не розумію, яким чином перегляд на документ через об'єктив фотоапарата відрізняється від того, коли ти переписуєш документ, адже він не страждає від того. Навпаки, коли людина переписує, то це може завдати йому більшої шкоди, тому що контакт зі шкірою, з потом людини, з пальцями, це більша загроза для документа, ніж безконтактний знімок через мобільний телефон.
Тепер, якщо залишити цей перелік, то людям доведеться переписувати документи, або ж замовляти копії за гроші через архів. До речі, не всі архіви мають технічну можливість зробити такі копії. Тому і говоримо про фактичне звуження прав користувачів. Адже за останні три роки була практика, що людина приходила і робила копію собі на телефон, і за півдня справа поверталася назад у сховище, де вона і повинна зберігатися. Тому я як посадова особа буду користуватися виключно нормами закону, який має вищу юридичну силу.
Прослухати повну версію розмови
