Масштабні підтоплення в містах: або зливи стали сильнішими, або каналізація не працює?
Чому ми плаваємо в калюжах і як з цим боротися, розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Вдень" директор Інституту міста Олександр Сергієнко.
Олександр Сергієнко: Взагалі зливова каналізація — це доволі складна система. Приміром, у Києві 30 тисяч колодязів зливової каналізації. Якщо вони засмічуються листям, гілками, пластиком, кульками якимись, недопалками, вони припиняють працювати. Весною, коли зійшов сніг, треба починати чистку цих зливових колодязів. Друга можлива причина — це з самого початку неправильно спроектована ця зливова мережа. Звісно, проектують фахівці, але ви знаєте, який у нас рівень виконавської дисципліни. Там де система зроблена правильно, там усе працює.
У багатьох районах крадуть решітки на зливових колодязях і закривають дошками. Адже це небезпечно?
Олександр Сергієнко: Крадуть здебільшого з прибудинкових територій. Там це відповідальність ЖЕКів. З доріг і вулиць крадуть менше. Там відповідальність Київавтодору, наприклад. Там все-таки намагаються в належному стані тримати ці зливові колодязі. Бо якась машина наїде, провалиться і Київавтодор буде платити за ремонт машини. Тому там дошками не накривають, а накривають міцними ґратами. Але я хочу зазначити, що можуть бути такі зливи, що будь-яка каналізація не справиться. От рік тому у Берліні була така злива, що підтопила 500 будинків, головна магістраль міста була паралізована і в Берліні було оголошено надзвичайний стан. Тому в нашому житті все може статися.
Чи розуміє влада великих міст, що за це треба братися вчасно, щоб не спричинювати таких форс-мажорних ситуацій?
Олександр Сергієнко: У великих містах, де багато транспорту, таке розуміння є. У Києві ця робота поставлена на потік. Робота має бути системною. Вона практично відбувається з ранньої весни до пізньої осені. Взимку немає таких небезпек, таких заливів.
Прослухати повну версію розмови
