Злочинні таємниці. Як змусити посадовців поважати наше право на публічну інформацію? Відповідь на це питання шукали в програмі Українського радіо "Коло доброчесності" автор і ведуча Наталя Соколенко і медіаюрист платформи "За права людини" Олександр Бурмагін.
Ситуація на Поштовій площі. Що там відбувається? В історичному центрі Києва розпочали будівництво торговельно-розважального центру. Дозвіл на будівництво ТРЦ отримали в 2013 році люди, наближені до колишнього президента Віктора Януковича, а саме очільник Державного управління справами пан Кравець і його компанія. Рішення Київради і інших органів були непрозорими щодо цього рішення, щодо рішення по Гостинному двору. Досі не оприлюднено інвестиційний договір між київською владою і цією компанією. І от під час будівництва ТРЦ археологи на Поштовій площі виявили унікальну знахідку - знайшли цілу вулицю часів княжої доби. І тепер постало питання що ж робити далі: музей княжої доби чи все ж таки ця компанія продовжить будувати ТРЦ. І немає інформації про зміст цього договору між тодішньою владою і цією компанією.
Треба чи не треба оприлюднювати договір між владою і інвестиційною компанією, яка хоче збудувати ТРЦ на Поштовій площі попри те, що там віднайдено унікальну знахідку часів княжої доби?
Тут декілька складових. Насамперед, хочу зазначити, що Закон "Про доступ до публічної інформації" набув чинності ще в травні 2011 року і з того часу є величезний обсяг судової практики з таких питань. Насправді комунальні підприємства, які знаходяться в підпорядкуванні Київської мерії, вже не одну і не дві справи програли саме через те, що ненадавали договори з відповідними власними контрагентами щодо тих чи інших дій.
І там були компанії, подібні до згаданої?
Звісно. Крім того, що це суспільно-значима інформація, тут йдеться про використання і розпорядження комунальним майном. Питання відведення землі і її використання. Це земля громади і тут навіть без наявності суспільного інтересу Закон "Про доступ до публічної інформації" частина 5 стаття 6 чітко говорить, що не можна обмежувати доступ до такої інформації. Це норма закону. Чому я на цьому акцентую увагу? Тому, що якщо договір в якійсь частині не відповідає рівню законів, він в цій частині просто не застосовується. Він має нижчу юридичну силу, ніж закон, і, відповідно, якщо в ції інвестиційній угоді зазначено, що дві сторони - комунальне підприємство і приватна компанія - зберігатимуть це в таємниці, а закон говорить, що не можна обмежувати доступ до такої інформації, то вона має бути надана.
Другий аспект - це суспільна значимість інформації, це питання статусу розпорядника. Чи це комунальне підприємство, чи приватна компанія є розрорядником публічної інформації. Закон говорить, що будь-яка компанія, будь-який суб'єкт, які мають суспільно значиму інформацію, вважаються розпорядником і зобов'язані таку інформацію надавати. І якщо говорити про суспільну значимість, то, як на мене, навколо цього питання, Поштової площі, її забудови і можливого знищення архітектурних пам'яток, вже довгий час триває дискусія. Нещодавно Верховна рада приймала постанову по цьому питанню. Людина там голодувала, її забирала карета "швидкої". Тобто громадськість постійно про це говорить і якщо подавати позов до суду, юристам буде достатньо легко аргументувати наявність цього суспільного інтересу.
А є якісь об'єктивні критерії, визначені в законі, щоб ми могли ситуацію навколо Поштової площі і утаємничення цього договору, розкласти по пунктах?
Наші юристи і медіаюристи, які співпрацюють з нашою організацією, ще з 2012 року мають дуже простий алгоритм: якщо в будь-яких законодавчих актах є гарантія відкритості певної категорії інформації, це означає, що ця інформація є суспільно-значимою. Тому що законодавець спеціальними нормами гарантував відкритість такої інформації. Це одна позиція. Інша позиція - це додавати до матеріалів справи кількість сюжетів, статей, публікацій, обговорень щодо цієї категорії інформації, що свідчить про суспільно-значимий контекст. А загалом визначення поняття "суспільно-значима інформація" міститься в Законі "Про інформацію". Там перелік відкритий, оскільки не можна передбачити в законі всі життєві випадки, які можуть вважатися суспільно-значимими.
Але там є дві категорії, які можуть бути дотичними до цієї справи. Перша - це введення суспільства в оману. Коли є ознаки введення суспільства в оману, ця інформація вважається суспільно-значимою. І щодо Поштової площі також можна говорити про введення суспільства в оману, тому що договори не показуються, ніхто не знає цих умов, ніхто не розуміє, чи можна знайти варіант, який би влаштував обидві сторони. Інша категорія - інформація, яка свідчить про шкідливі наслідки діяльності фізичних і юридичних осіб. Тут також можна паро це говорити. Знищення пам'ятки архітектури часів княжої доби також можна розцінювати, як шкідливі наслідки діяльності юридичних осіб.
