Непрозорі рішення депутатів Київради загрожують знищенням історії і культури.
В ефірі Українського радіо у програмі "Коло доброчесності" ситуацію навколо Поштової площі в Києві коментував народний депутат України, захисник київської старовини Ігор Луценко.
Як так сталося, що в Києві виник черговий конфлікт між громадою Києва, з одного боку, яка хоче зберегти те, що знайшли на Поштовій площі (а знайшли фактично вулицю княжої доби)? Кияни, археологи, науковці - з однієї сторони. А з іншої сторони - проти них більшість депутатів Київради, мер, інвестор. У Києві вже була історія з Гостинним двором, де Верховний Суд все-таки став на бік киян, київської громади і скасував усі рішення. Тим не менше, це знову повторюється. Чому?
У даному випадку київська влада трошки неправильно себе поводить. Тут є комерційний інтерес. Щодо Гостинного двору і Поштової площі, то за цими двома забудовами стоїть одна і та ж людина. Це пан Кравець, який раніше був так званим завгоспом Януковича. Зараз у нього бізнес продовжується, але в нього є багато активів, які ніхто не чіпає. Це наше недопрацювання. Тому зараз доводиться боротися такими активістськими методами. Хоче Пан Кравець і його родина збудувати торговельний центр безпосередньо на Поштовій площі. Але ківш ескаватора вирив там археологічні артифакти на нещастя Кравця. Виявилося, що потрібно рятувати археологію, розвивати можливість туристичних відвідувань цієї місцини, а не будувати черговий ряд бутіків.
Є ще один аспект. Пан Кравець вирішив дуже сильно зекономити і фактично збирався спорудити свій торговельний центр за рахунок міста, маючи певний інвестиційний договір. Здається, там 1 до 20, інвестиції від Кравця - інвестиції від міста. Будується розв'язка, будується частина дороги і паралельно споруджується цей торговельно-розважальний центр. Ось така була бізнес-модель. Дуже невигідний контракт для міста, тому київська міська влада намагається його приховати від громадськості, не мають доступу і народні депутати. Я буду подавати депутатський запит, як киівська міська влада розпоряджається публічним простором. Оскільки там є таємниця, то там точно є корупція.
Зараз є консенсус громадськості. Національний музей історії України висловив свою зацікавленість, щоб там створити свою філію. Те, що знайдено на Поштовій площі, це не просто кілька черепків. Знайдено цілу вулицю де'ятого століття. Це можна відтворити. Це може бути унікальний у Східній Європі комплекс, який дійсно не буде сормно показати будь-кому.
Але Київрада вирішила не розривати знахідку. Це рішення обурило не тільки киян. Вчора стало відомо, що це питання візьметься розглядати Верховна Рада.
Ми перестали сподіватися, що корпус Київської міської ради в більшості своїй буде прихильний до ідеї створення на Поштовій площі музею і скасування цього ганебного для міста рішення про ТРЦ. Ми вважаємо об'єкт на Поштовій площі пам'яткою національного значення.
Коли може бути прийняте рішення?
Я дуже сподіваюся, коли вчора такими великими зусиллями з шостого разу голосування зібрано 230 голосів, то в четвер народні депутати також зберуть достатню кількість голосів. Депутатський корпус розуміє цінність знахідки на Поштовій площі.
Короткострокові інтереси переважають довгострокові інтереси самого міста, яке, перш за все, славне своєю історією, творить середовище. На жаль, є проблема в свідомості самих громадян. Дуже невеликий відсоток виборців взагалі цікавиться цією темою, лічені відсотки розуміють цінність того чи іншого артифакту чи історичної місцини. Про екологію люди турбуються більше.
Як змінити свідомість людей?
Думаю, по-перше, нам допоможе євроінтеграція. Наші люди їздять в Європу і бачать як це працює там. По-друге, як тільки будуть запущені в Києві нові музеї, то це однозначно дасть ефект і для бізнесу. Я впевнений, що той потік туристів, який ми зараз маємо, він набагато менший нашого потенціалу. Ми цікава країна, унікальна, своєрідна, хоча при цьому - європейська. Бачити якийсь інший вимір своєї сутності європейцям цікаво. Я думаю, що це запустить якийсь хвильовий процес розуміння цінності саме нашого минулого.
