Ігор Котелянець: "Ці листи - це мости в Україну, це сигнал, що існує світ, куди варто повертатися"

Про долю політв'язнів у Росії йшлося у програмі Українського радіо "Сьогодні. Вдень". Гість студії - Ігор Котелянець, голова ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля", брат політв'язня Євгена Панова.

На зустрічі президентів США і Росії йтиметься про долю український політв'язнів. Пане Ігоре! Ви чогось очікуєте несподіваного від цієї зустрічі 16 липня?

З того моменту, як Олег Сенцов оголосив голодування, багато подій сталося, зараз якісь дії почалися, слава Богу. Напевно ми бачимо по діям з нашою уповноваженою Людмилою Денисовою, яку не пускають до інших політв'язнів, що Росія таким чином пробує підняти ціну цього питання. Якщо раніше умовою для повернення Росії у Велику вісімку було повернення Криму, то зараз можна вже говорити, що готові якісь поступки робити не в обмін на Крим, а в обмін на політв'язнів українських. І якщо між двома президентами відбудеться ця розмова, Путін буде торгуватися за зняття санкцій в обмін на політв'язнів або на якісь поблажки.

Щодо місії Людмили Денисової, анонсувалася зустріч із послами країн ЄС. Вона зробила заяву, що якщо російська сторона не допустила її до українських політв'язнів, то і російського омбуцмана не допустять до затриманих росіян до виконання цих домовленостей. Це вже другий подібний ультиматум. На вашу думку, наскільки він результативний?

Я не думаю, що Росія в принципі може якось реагувати на наші різкі заяви. Щоб ми не робили, які б заяви не робили - фетіш Росії демонструвати мову сили. Якщо ми демонструємо якусь впевненість і робимо різкі заяви, то це означає, що у нас стає менше шансів того, що Росія піде на якісь поступки. Я не хочу оцінювати, Людмила Денисова знає, що вона робить, ми бачили її зусилля, мені здається, що коли є мета домовитися про щось, мова має бути дипломатичніше. Ток-шоу - це одне, а перемовини відбуваються трохи по-іншому, там тон стриманіший. Абсолютно підтримую Людмилу Денисову в тому, що якщо нашого уповноваженого не допускають до політв'язнів, то і російського омбуцмана ми не маємо допускати до російських громадян, які знаходяться в Україні. Питання в іншому. Питання в тому, що для нас наші політв'язні мають велику вагу, а для Росії все одно, вони за них абсолютно не боряться.

Щодо інформації, що відбувається з нашими кремлівськими бранцями, зокрема, про Олега Сенцова. Кажуть, що представники російської колонії не годують його примусово. Про це заявив адвокат українського бранця Дмитро Дінзя. Примусове годування - це тортури. Чи може воно бути застосоване? І що ми знаємо про інших бранців? Що ми знаємо про вашого брата - Євгена Панова?

Дійсно, така вірогідність є (примусового годування). Олег дуже рішуче налаштований іти до кінця, але зараз його стан стабільний. Щодо мого брата Євгена Панова, я нагадаю, що його утримують в Сімферопольському СІЗО вже майже 2 роки і звинувачують у підготовці диверсії. Зараз вже сама справа підходить до завершення. Ніяких доказів представлено не було стороною обвинувачення. Те рішення, яке буде приймати окупаційний суд, ми ніколи не дізнаємося, на основі чого воно було прийнято. Женю катували, застосовували електричний струм, розтягування робили і ці 2 роки на нього дуже тиснули, щоб він пішов на угоду зі слідством. Він для себе вже прийняв цю вірогідність, що йому доведеться сидіти 20 років. На днях ми отримаємо вирок.

Інформація до наших бранців доходить?

Да, інформація доходить. Листи доходять не всі, але доходять. Головне писати російською мовою і уникати політики. Писати краще про людські речі, їм не вистачає людського спілкування. Вони відповідати всім не можуть. Вони радіють, передають слова вдячності. Ці листи - це мости в Україну. Це для них сигнал, що той світ існує, куди варто повертатися. Це дуже для них важливо. Щодо акцій, на підтримку Сенцова, які зараз проходять, саме ці акції актуалізують цю проблему перед владою країн, де вони проходять, і влада потім приймає певні резолюції і рішення, заклики до Путіна. Якщо постійно піднімати цю тему, якщо вона буде актуальною, ми їх доб'ємо, якщо робити ці кроки щодня.

Олег Сенцов відмовився писати прохання про помилування. Чи можуть бути результативними прохання про помилування, якщо їх висловить Макрон чи Меркель?

Можуть. Тут треба розмежовувати трошки це питання. По-перше, Росія ніколи не визнає, що у неї є якісь політичні в'язні. Вона робить вигляд, що це певне правосуддя. Тому помилування - це те, як відноситься українське суспільство, те, як відноситься сам Олег Сенцов до самого формулювання помилування, що начеб-то винний і його хтось помилує. Звичайно, людина з такими цінностями, з таким міцним духом сама ніколи на це не піде. Але з юридичної точки зору, в правовому полі РФ немає просто іншого виходу. Тобто звільнення Олега Сенцова може пройти через юридичну процедуру помилування.

Якщо буде обмін, скільки на скільки будуть міняти? Є у вас така інформація?

Україна зараз відкрила списки. Ірина Геращенко опублікувала прізвища тих російських громадян, яких Україна згодна віддати вже зараз. Це питання перемовин. Проблема в тому, що майданчика офіційного немає для перемовин.

Де українець сьогодні може почуватися безпечно, окрім території України? Чи варто сьогодні їздити в Білорусь, до Криму?

Не варто їздити. Ми постійно закликаємо і кажемо про це. Країни СНД, і особливо Росія і Білорусь, це не є країни безпечні для українського громадянина. Крим, як окупована територія, так само.