Тарас Панчій: "Київ - єдине місто в Україні, яке максимально спростило контакт підприємця з адміністрацією"

Одна з ознак літа у містах - кафе та ресторани запрошують на тераси. Вони захоплюють тротуари, нехтуючи правами  перехожих. Підприємцям це вигідно та чи має зиск місто? Чи відповідають санітарним нормам такі літні майданчики? Цьому присвячена програма Українського радіо "Вся країна". Гість студії - перший заступник директора департаменту КМДА, начальник управління контролю за благоустроєм Тарас Панчій.

В столиці хто регламентує розміщення літніх терас, майданчиків?

Київ - це єдине місто зараз в Україні, яке максимально спростило контакт підприємця з адміністрацією. У нас є містобудівний кадастр, де підприємці в електронній формі заходять, відмічають зону, де вони хочуть розмістити літню площадку чи сезонний майданчик, відмічають контур, дають невеличкий ескіз, прикріплюють документи, вони автоматично надходять в Департамент містобудування і архітектури, їх автоматично розглядають і в електронному вигляді на пошту відправляють договір про сплату пайової участі. Це, що стосується літніх майданчиків. Що стосується сезонних майданчиків, вони здійснюють свою діяльність цілорічно, безпосередньо оформлюють паспорти на 5 років. Також у нас діє комісія, яка регулює спірні моменти.

А від чого залежить ширина тротуару, яку лишають для пішоходів?

Зараз існує мінімальний прохід - це 1 метр 80 сантиметрів, але також прийнято рішення комісії - не менше 50 відсотків проходу.  Якщо це біля проїжджої частини, ми зобов'язуємо підприємця встановлювати загороджувальні стовпчики. У нас визначений єдиний архетип стовпчиків і цими стовпчиками ми максимально відгорожуємо літні площадки для безпеки відвідувачів.

А який вигляд мають ці стовпчики, нагадайте?

Ми зараз відходимо від вазонів, від півкуль. Нині затверджений єдиний оцинкований стовпчик - метр від землі.

Для самого міста має бути вигода? Підприємці, які розташовують літні майданчики на тротуарі, вони мають платити податки?    

Вони дійсно сплачують пойову участь, тобто весь Київ поділений на чотириформатні зони і в залежності від того, в якій частині розтайований літній майданчик, є формула прорахунку пайової участі. У кожній форматній зоні є свій коефіцієнт розрахунку пайової участі.

Але проблема все одно є. За моєю інформацією, якщо у Києві зараз є тисяча літніх терас, податки до бюджету сплачують близько 400. Я помиляюсь?

Дійсно, ви назвали майже точні цифри. Половина не сплачують. Вживаються заходи інспекторами з благоустрою, складаються приписи на усунення порушення, адміністративні протоколи, і вже в крайньому випадку виноситься доручення на демонтаж.

Що робити нам, якщо ми бачимо явне порушення наших прав? Як діяти? Хто має встановлювати факт порушення прав?

У нас є інспектори з благоустрою, які в основному відповідають за розміщення тимчасових об'єктів. Київ розподілений на сектора. За кожним сектором закріплений інспектор з благоустрою. При обході території, якщо він виявляє порушення, зразу складає відповідний акт і вносить його в базу. Видає припис і також вносить його в базу. Аналітики можуть кожну годину оновлювати інформацію і бачити, скільки нових об'єктів з'явилося та на усі порушення негойно вживати заходів. Також, якщо інспектор виявляє, що не дотримується, наприклад, мінімальна ширина проходу, він зразу вручає припис для того, щоб негайно усунути ці порушення. Якщо впродовж 1-3 днів підприємець усуває порушення, то тоді припис знімається, якщо не усуває - виписується доручення на демонтаж. Будь-який громадянин, який бачить порушення, може зробити заявку на 15-51.

А чого більше - скарг від киян і гостей столиці, чи актів самих чиновників?

Я не зрівнював цю статистику, але інспектори намагаються якомога швидше відпрацювати усі порушення. Але не всім киянам подобається така ситуація.