Іван Ус: "Сучасна глобальна парадигма вибудовується на протистоянні Україна - Росія"

В студії Українського радіо - Іван Ус, головний спеціаліст сектору зовнішньоекономічної безпеки відділу економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень. Гість проаналізував економічні, геополітичні наслідки VII українсько-шведського бізнес-форуму, висновки, які Україна має зробити з того, як у Швеції організовуються інвестиції, як розбудовується бізнес.

Пане Іване! Ваші враження?

Дуже приємні враження. Для мене Швеція завжди була країною, яка асоціювалася з миттєвою допомогою Україні одразу після незалежності. Ще в 1991 році, тільки Україна здобула незалежність, шведська компанія "Вольво" вже відкрила тут своє представництво, тобто, вони не чекали формальностей, не втрачали час, вони одразу прийшли. В 1993 році Швеція поруч із Канадою та США відкрила в Україні український науково-технологічний центр. Дуже важлива структура, головним завданням якуої було проведення конверсії. Частково завдяки Швеції наша наука отримала кошти... і в тій ситуації Швеція нам дуже сильно допомогла. Тобто з початку незалежності України Швеція робила реальні кроки по допомозі нашій країні.

Претензії шведського бізнесу в Україні. Сьогодні друга спроба зайти в українські води шведського меблевого концерну "ІКЕА". Перша спроба кілька років тому завершилася скандалом. Очевидно шведів не задовольняли ті оборудки з землею, непевності і вони вирішили за краще перечекати. Як думаєте, цього разу краще буде?

Я оптиміст, тому спродіваюся на краще. Дійсно, це не перша спроба "ІКЕА" прийти в Україну і тоді, я нагадаю, саме через проблеми з землею цього не відбулось. Багато хто питає, навіщо нам "ІКЕА", то я кажу - "ІКЕА" - це одна з провідних компаній, яка є індикатором того, що в країні, в якій вона працює, боряться з корупцією.

Тобто, якщо зайде "ІКЕА" це буде сигнал для решти компаній, що в Україну вкладати вигідно і безпечно?

Це буде як лакмусовий папірець, демонстрація того, що компанія з іміджем, яка не працює в корумпованих країнах, прийшла в Україну. Це демонстрація того, що і ця компанія, і бізнес вірять в Україну. Для нас це важливо, адже це імідж держави.

Пане Іване! Давайте глянемо на події форума, на виступи учасників із геополітичної точки зору. Комерційна вигода, яка чомусь часто бере гору над демократичними цінностями. Ще під час візиту до Швеції в листопаді 2016 року Президент Петро Порошенко окремо наголосив: "Україна розраховує на принципову позицію Швеції щодо проектів "ОПАЛ" та "Північний потік-2", оскільки це є політично вмотивований проект, який не має жодного економічного змісту. Уряд Швеції, в свою чергу, також висловлюючи невдоволення проектом підкреслює, що міжнародне та національне законодавство суттєво звужують його можливості вплинути на будівництво. Шведи сказали вже остаточне слово чи вони вагаються?

Їм дуже обережно пояснювали цю ситуацію, тому, що дійсно, будівництво "Північного потоку-2" - це дуже склане питання. По-перше, ще немає дозволу Данії - це перша перепона. Далі, після всіх дозволів, які будуть від країн, потрібно буде мати дозволи від Європейської комісії і європейських інститутів, а там вже є багато голосів, які будуть проти.

І плюс загроза американських санкцій?

Так. А ось це особливе питання. Я нагадаю, що в серпні минулого року був прийнятий закон про санкції США. Не якийсь акт, а саме закон. Якщо я не помиляюсь, стаття 237 присвячена тому, що будівництво "Північного потоку-2" загрожує безпеці України і Європи і за це США будуть запроваджувати санкції. Отже, будь-яка компанія, яка принаймні гвинтик поставить на будівництво "Північного потоку-2", вже порушує законодавство США і буде відповідати як порушник законів США.

Ми повинні констатувати дуже непростий момент - момент істини - для європейського бізнесу: хочеться і в комерційному плані щось надбати, і йти проти своїх роками створених правил вони не можуть.

Тобто те, що називається західний світ. Вони розуміють, що вони отримають прибуток із співпраці з Росією у "Північному потокуу-2", але з іншої сторони, вони нариваються на санкції США, і тут вони повинні вибирати - вони зі США, чи з Росією. Вони з країною, яка має 1,5 відсотка світового ВВП, чи з країною, яка має 25 відсотків світового ВВП.

ЧС-2018, який розпочинається в Росії - найскандальніший за всю історію мундіалю. Росія насміхається цинічно над всім світовим співтовариством. Ми всі свідки того, як Росія горить пекельним вогнем... Вичерпуються запаси двох фондів. Масовий відтік західних інвестицій з Росії... На цьому фоні в України є шанси стати економічним центром Європи, або хоча б Східної Європи?

Не два, а один, бо перший вже пропав із 1 січня. Другий, якщо вірити російському економісту Ісаеву, закінчується наприкінці 2019 року. Все те, що біжить з Росії, може знайти прихисток в Україні. Сучасна глобальна парадигма вибудовується на протистоянні - Україна - Росія.

Знеачення таких форумів все одно залишається колосальним?

Безумовно, тому що вони дозволяють нам залучати інвестиції.