Український джаз, який вже став частиною світового джазу. Як виховати своїх зірок? У студії програми "Сьогодні. Вдень" - найвідоміший джазовий басист України, засновник конкурсів і фестивалів, педагог Ігор Закус.
Кілька днів тому ви провели конкурс молодих виконавців. Що це був за конкурс і для чого ви його проводите?
"Конкурс - це складова проекту "Джаз-коло". Ми його почали робити з вересня минулого року і ось позавчора відбувся 11 конкурс. У минулому сезоні "Джаз-кола" ми провели 6 конкурсів молодих виконавців, проводили їх у Львові у музичній академії, де я навчався. Це дуже невдячна і важка справа, але благородна. За моїх часів таких конкурсів не було, я маю на увазі джазових конкурсів. Молодь наша цього потребує по-перше тому, що конкурси це те, що проявляє нашу талановиту молодь, а по-друге, це та підстьожка, яка підштовхує музикантів рухатися далі, яка дає певні можливості, знайомства. Конкурси проявляють те, що відбувається серед молодих".
Але ті молоді джаз-мени, яких ви берете в різні проекти, вони хочуть грати щось оригінальне, чи вони хочуть бути схожими на когось, вони когось мавпують?
"Вони всі різні. Є такі, що мавпують, є такі, що пропонують своє, є такі, що поєднують одне і друге. На конкурсах ми бачимо різний рівень підготовки, різний підхід, ми бачимо різну зрілість музикантів, різну талановитість. Перемагають сильніші".
Чи ми виростили своїх зірок за ці роки? Чи є у нас українські таланти, які виросли на наших очах?
"По іншому неможливо. Звичайно, що є. Розглядати таких музикантів потрібно не відокремлюючи, а навпаки, поєднуючи, тому що джазова культура - це світова культура, світова музика, що виникла на блюзі, вона розрослася і розвинулася за рахунок різних культур, їх злиття, сплаву, і постійного доповнювання різними культурами різних народів. Ця музика збагатилася і на сьогоднішні є міжнародною мовою музичного спілкування, вона є міжнародною культурою і це напевно та музика, яка нині найбільше розвивається в різні сторони, бо вона в себе вбирає і класичну музику, і рок-культуру, і культуру різних народів".
Ви як ініціатор, який стільки років по тому колу ходить, ви вже піднялися вище?
"Ми починали з програм, в основному авторська музика, ми на першому етапі постаралися всю цю музику зібрати, записати, відзняти. На другому етапі ми планували на рік 10 програм різних жанрів, різних напрямків, різних підстилів. На ці програми я запрошував музикантів, які є кращими у цьому жанрі. Авторська музика, етнічні проекти. В цьому році ми зробили 5 міжнародних проектів".
А вас запрошують інші фестивалі, яких локальних не бракує, а одного глобального немає?
"Немає. Зробити фестиваль не складно, складно знайти фінансування. На сьогодні маючи гідне фінансування, можна запросити будь-яку зірку. Їм дуже цікава Україна, яка у всіх на слуху зараз. І це все на позитивному настрої".
Держава чи меценати, хто має бути?
"І одне і друге. Можна робити фестивалі з меценатами, питання тільки в одному - у кого виникне таке бажання? Українські фестивалі, які нині існують, існують на локальному рівні. Вони знаходять сили робити цю музику, вони запрошують своїх артистів, тощо, але то не той рівень, який міг би бути в Україні".
