КСУ схвалив скасування депутатської недоторканності

КСУ схвалив скасування депутатської недоторканності

Скасування депутатської недоторканності відповідає Конституції України. Таке рішення ухвалив на закритому засіданні 6 червня Конституційний суд за результатами аналізу законопроекту №6773.

Як повідомила "Судово-юридична газета", до такого висновку суд прийшов після прохання Верховної Ради дати висновок з приводу того, чи відповідає цей законопроект вимогам ст. 157 і ст. 158 Конституції України, чи ні.

Тепер документ може бути розглянутий парламентом. Згідно йому, з тексту Конституції зникають 1 ч. ч. і 3 ст. 80. Саме у цих пунктах сказано про недоторканність депутатів, заборону на їх арешт і притягнення до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.

Нагадаємо, 19 жовтня 2017 року Верховна Рада направила до Конституційного суду для отримання висновків два законопроекти про внесення змін до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності. Один з них, зареєстрований президентом, - "Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів, реєстраційний номер 7203) передбачає вилучити з чинної редакції Основного закону норму про те, що "народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані". При цьому залишається норма про те, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Законопроектом передбачається, що цей закон набере чинності з 1 січня 2020 року. Інший – "Про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності)" (реєстраційний номер 6773), який подали 158 депутатів. Законопроектом пропонується виключити з чинної редакції Конституції норму про те, що "народні депутати України не можуть без згоди Верховної Ради України бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані".

Також проектом закону вносяться зміни до Прикінцевих положень Конституції, якими передбачено, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно до процедури, для ухвалення змін до Конституції спочатку законопроект направляється до КС для отримання висновку. Після його отримання проект закону розглядається парламентом і попередньо схвалюється мінімум 226 голосами. А остаточне прийняття може відбуватися не раніше ніж на наступній черговій сесії ВР і має ухвалюватися мінімум 300 голосами. Раніше екс-заступник голови НАПК заявив, що законодавчі зміни щодо адмінпротоколів, "непомітно" прийняті нещодавно, ускладнюють процедуру притягнення корупціонерів до відповідальності.

Останні новини
Не лише чинному міністру пред’явлені ці обвинувачення — Щербан про підозру Сольському
Не лише чинному міністру пред’явлені ці обвинувачення — Щербан про підозру Сольському
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
Новини по темі
"Наша задача — наповнити світ українським, а не позбавити російського" — публіцист Віталій Портников
Криза Конституційного суду: чи складуть присягу новопризначені судді? Коментує експертка
Про історію Конституції, її зміни за 25 років та нинішню кризу – один із авторів Основного Закону Віктор Шишкін
Зеленський проти суддів – конституційних і адміністративних. Хто кого?
"Антитіла" скасували концерт туру Неllo