''Поганих вбивати легше'' або Демонізація Заходу російською пропагандою

''Поганих вбивати легше'' або Демонізація Заходу російською пропагандою

Попри численні статки російських олігархів в Європі та любов до закордонних брендів політичної верхівки Росії, політика Кремля за останні вісім років характеризується перенасиченністю "хвилинками ненависті" до ЄС та загалом західного світу. Росія використовує гібридні спецоперації на західних кордонах України та в Європі, а машина російської пропаганди працює по всьому світу з метою не тільки оживити старі історичні рани, а й зіштовхнути сусідів лобами, аби підірвати європейську та євроатлантичну єдність. У випадку з Україною — посварити її з західними сусідами, а відтак загальмувати рух Києва на Захід, залишити нас у своїй сфері впливів. Про демонізацію Заходу російською пропагандою в ефірі Радіо Культура розповіли фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз та психологиня Катерина Гольцберг. 

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: REUTERS

Маємо певний історичний парадокс: Петро Перший — один з основних російських історичних персонажів — прославляється як людина, яка прорубала вікно в Європу. При цьому зараз у Росії  Європу усіляко критикують, називають навіть "територією, де немає духовності".

Як зазначила фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз, тема демонізації, ненависті до Заходу по-різному подається на різні цільові аудиторії російською пропагандою: "Якщо ми візьмемо російську аудиторію, то тут все достатньо легко, тому що майже 70% росіян ніколи не покидали межі своєї країни. І, звісно, для них можна зліпити будь-який образ Заходу. Звісно, якщо ми візьмемо західну аудиторію, то тут зовсім інша стратегія демонізації Заходу російською пропагандою. Тут вони вже виловлюють і підтримують будь-які рухи, які розколюють Захід — чи ''англосаксів'', як вони їх називають. Щойно виникає якийсь конспірологічний рух, в ньому завжди буде російський слід, який це підтримує і так намагається роздерти Європу, США і так далі. І зовсім інша історія з Україною — тут вони якраз намагаються нав'язати міф про те, що Україна нібито не самостійна, нібито залежна від Заходу. Тому це питання демонізації достатньо комплексне і різновекторне у виконанні російської пропаганди".

Ведучий Вадим Карп'як звернув увагу на певну суперечність, присутню в російському середовищі: "Один напрям — виправдовувати вбивства демонізацією Заходу, але інша частина цієї ж російської загадкової душі — це тримати гроші на Заході, посилати туди вчитися своїх дітей, купувати там вілли, пити їхнє вино, їсти їхню салямі".

Коментуючи слова ведучого Вадима Карп'яка про те, що демонізація Заходу — це винахід ще Радянського Союзу, коли й сформувалося таке стереотипне мислення, психологиня Катерина Гольцберг зауважила, що формування стереотипів відбувається упродовж кількох поколінь: "За радянських часів три покоління змінились, щоб це стало переконанням. І тут треба розуміти: навіщо це робиться? Тому що демонізація призводить і до дегуманізації. Бо ''поганих вбивати легше'', мовляв, так їм і треба, самі винні. Це спрощує ставлення пересічного російського громадянина до того, що робить держава. Це чорно-біле сприйняття, в якому звичайна людина себе завжди відносить до ''білої'' та ''хорошої'' частини". 

Щодо формування російською пропагандою образу ворога та приналежності України до "колективного Заходу", за словами психологині, ідеться про дуже складну конструкцію: "Росіяни кажуть, що захищають Україну, щоб вона не стала частиною Заходу. Це дуже складна конструкція: вони наче рятівники, але вони є агресором одночасно. Складний трикутник, який має ознаки насильницьких дій". 

Фахівчиня з протидії дезінформації Оксана Мороз зазначила, що російська пропаганда діє ситуативно, створюючи одразу декілька різних історій: "З одного боку, існує фейк про те, що в Україні нібито є ''біолабораторії'', з іншого боку — паралельна трансляція тези про те, що ми один народ. Тут очевидний дисонанс. Росія також давно використовувала ідею про нібито розділеність України на Схід і Захід, і їй здавалося, що вона це робить ефективно. Та й в Україні деякі люди готові були в це повірити. Але якщо подивимося на соціологію, то побачимо, українці чітко визначилися, що вони йдуть геть від Росії, і що Україна — не Росія". 

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту Радіо Культура "ППО. Протипанічна оборона". Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".