"Зливні бачки", до побачення! 31 березня набуває чинності закон "Про медіа"

"Зливні бачки", до побачення! 31 березня набуває чинності закон "Про медіа"

31 березня 2023 року набуває чинності новий Закон України "Про медіа". Цей закон був однією із головних умов членства України в Євросоюзі. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення відтепер матиме більше повноважень, зокрема можливість блокувати анонімні ЗМІ в інтернеті у разі наявності у них мови ворожнечі та відсутності інформації про кінцевого власника. Голова Нацради Ольга Герасим'юк розповіла Радіо Культура про закон докладніше.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Закон ще 1993 року

31 березня 2023 року набуває чинності Закон України "Про медіа". Відтепер Нацрада з питань телебачення і радіомовлення України матиме більше повноважень: крім телебачення і радіо, регулятор опікуватиметься інтернет-виданнями та друкованими ЗМІ. Ухвалення цього нормативно-правового акта було однією із 7 обов'язкових умов для початку переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу. Серед євроінтеграційних законів медійну реформу в Україні європейці оцінили найвище – на 9 балів із 10. "Цей закон є великим благом для суспільства. Україна нарешті стала на бік європейських регуляторів та загалом Європейського Союзу. Ми перестали бути регулятором лише тих видів медіа, які можуть частково застаріти й сьогодні змінюють форму відповідно до вимог цифрової епохи, в яку ми живемо", – зазначає Ольга Герасим'юк.  

Нацрада та інтернет 

Закон "Про медіа" поширюватиметься, зокрема, на інтернет-видання, діяльність яких раніше не була врегульованою, а отже, не мала законодавчих обмежень та не тягнула за собою жодної відповідальності. Новий Закон зрівняє права усіх видів медіа України та створить спільне нормативне поле для їхньої діяльності. Тому з 31 березня Нацрада набуде повноваження контролювати простори інтернету в межах, дозволених цим законом. Водночас Ольга Герасим'юк зауважує: "Нацрада це не каральний меч. Це орган, який займається просвітництвом та підтримує інформаційний ринок". Очільниця Нацради додає: "На просторах інтернету триває інформаційна війна. 9 розділ нового закону дає нам можливість протидіяти всій пропаганді, де є російський слід у структурній власності. Ми можемо блокувати анонімні так звані "зливні бачки", якщо вони закликають до війни, розпалюють ворожнечу, абощо. Якщо при цьому такі ресурси ще й не мають офіційного власника, ми можемо блокувати їх без суду. Якщо ми можемо ідентифікувати власника такого "зливного бачка", механізм дій відрізняється у такому разі Нацрада подаватиме до суду. Так, новий закон дає нам змогу працювати проактивно". 

Замість попередження припис 

Санкції, передбачені новим Законом України, також зазнають змін. Раніше у розпорядженні  Нацради були такі засоби впливу на медіа, як попередження, штраф та звернення до суду. "Тепер ми маємо європейські правила, і одним із важелів впливу буде припис: якщо Нацрада вважатиме, що порушується закон, то зможе скерувати в певну компанію припис. Компанія має право поскаржитися до суду, якщо не згодна з таким приписом. Власне, такі запобіжники проти волюнтаризму чи цензури з боку регулятора закладає новий Закон", – коментує Ольга Герасим'юк.  

Нові виклики

З ухваленням Закону "Про медіа" та збільшенням повноважень перед Нацрадою постає багато нових викликів. Ольга Герасим'юк зауважує: "Нам доведеться не тільки моніторити величезний онлайн простір – попереду ще багато роботи. Необхідно виробити критерії: чи Нацрада реагуватиме тільки на скарги, як це переважно відбувається в Європі, чи вестиме власний моніторинг, чи використовуватиме обидва варіанти. Також існує необхідність реєструвати всі друковані ЗМІ, а ще у сфері регулювання Нацради залишається радіо та телебачення. І ми маємо бути готовими до такого обсягу роботи 31 березня". Також нині триває робота над створенням електронного реєстру, що забезпечить прозорість ринку. "Ми повинні виконати вимогу з боку ЄС щодо фінансової незалежності Національної Ради", – розповідає Ольга Герасим'юк.

Плюс до Нацради ще один орган

Як наголошує очільниця Нацради, в Законі "Про медіа" є важлива новела: створення співрегулювального органу, який стане таким собі запобіжником проти спроби тиску на когось з боку Нацради Цей орган буде створений із залученням представників усіх медіа, які забажають долучитися та функціонуватиме у співпраці з Нацрадою. "Цей орган буде паралельно з Нацрадою розглядати кожен кейс та впливати на рішення", – підкреслює Ольга Герасим'юк.  

У розмові на радіо Культура Ольга Герасим'юк надала особливу увагу питанню гендерної рівності в ЗМІ, а також розповіла про свою діяльність задля повернення в культуриний простір імені видатного укранського діяча Опанаса Сластьона. 

Жінки працюють "в полі", чоловіки на посадах

Попри законодавче закріплення гендерних квот у політичній сфері, у сфері медіа на сьогодні гендерне збалансування нормативно не впроваджене. Ольга Герасим'юк зазаначає: "Ми хочемо стати після судового органу (вони були першими, хто запровадили стратегію щодо рівності між чоловіками та жінками-ред.) другими, хто матиме таку ж стратегію щодо представлення серед керівництва як жінок, так і чоловіків. Сьогодні жінки частіше працюють "в полі", добувають інформацію, а редакторами залишаються чоловіки. Зараз поступово наші медіа вирівнюються. Сьогодні серед ведучих майже однакове число жінок та чоловіків. Але на інших рівнях проблема лишається: серед експертів все ще переважають чоловіки". 

"Читати також: 57 тисяч жінок-захисниць в ЗСУ — це ніяк не хлопці. Герасим'юк про дотримання ґендерних норм у ЗМІ

Про Опанаса Сластьона

Нині Ольга Герасим'юк подорожує Україною з презентацією книжки "Опанас Сластьон" (автор Віталій Ханко). Опанас Сластьон український художник, графік, колекціонер кобзарської традиції та орнаменталістики, етнограф, антрополог надзвичайно важлива постать для української культури. "Він дбав про все українське", – каже Ольга Герасим'юк. Так, Опанас Сластьон став ілюстратором поеми "Гайдамаки" Шевченка і знайшов посмертну маску Тараса Григоровича. У час, коли не було надії на те, що Українська держава колись постане, Опанас Сластьон поряд із Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Михайлом Драгрмановим та іншими діячами присвятив своє життя українській культурі і залишив нам величезну спадщину.

Фото: nrada.gov.ua, Опанас Сластьон

Саме Опанас Сластьон побудував школи Лохвицького земляцтва, відомі викарбуваною на стінах вишивкою. Її візерунок відтворено на палітурці книги про Опанаса Сластьона, виданої Олександром Савчуком. Книга друкувалася під ракетними обстрілами у Харкові, та попри все вийшла друком і чекає на своїх читатчів.

Фото: getty

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Флешмоб у Верховній Раді до 100-річчя Українського Радіо
Лодзинська: Перепоховання Стуса, Литвина, Тихого — перша масова акція патріотичних сил
"Київська перепічка" від Ірми Вітовської ексклюзивно для Радіо Культура
"Серед багатьох перемог України у війні є одна велика — звільнення Херсонщини" — Данчук
Євген Нищук: Шевченківська премія збільшилась на одну номінацію ― декоративно-прикладне мистецтво