Фіксований курс гривні до долара показував викривлену ситуацію — голова АУБ Дубас

Фіксований курс гривні до долара показував викривлену ситуацію — голова АУБ Дубас

Фіксований курс гривні до долара показував викривлену ситуацію, зазначив Українському Радіо голова Асоціації українських банків Андрій Дубас. На його думку, песимістичні прогнози щодо чергових кроків пом'якшення валютної політики Національного банку не справдилися. "Деякі експерти казали, що зараз курс відпустять і він полетить у космос. Він полетів, але "космос" виявився в межах двох копійок", – зауважує Андрій Дубас. І додає: Нацбанк триматиме руку на пульсі й буде згладжувати і різкі спроби зміцнення гривні, і різкі спроби її знецінення. У НБУ для цього є потужні інструменти. 

0:00 0:00
10
1x

Нацбанк України. Фото: commons.wikimedia.org 

"Про те, щоб повністю відпустити курс, зараз ніхто не говорить"

— Давайте підсумуємо перший тиждень нової валютної політики Нацбанку. Падіння курсу, якого дехто боявся, не сталося. В якому стані зараз гривня і як загалом виглядає валютний ринок?

Справді, песимістичні сценарії щодо чергових кроків пом'якшення валютної політики Національного банку не справдилися. НБУ обережно прощупує, які зі змін можна впроваджувати. Тому що це не перша валютна лібералізація після початку повномасштабного вторгнення, а вже чергова. Але вона була знакова. Бо деякі експерти казали, що зараз курс відпустять і він кудись полетить у космос. Він полетів, але "космос" виявився в межах двох копійок. І що найцікавіше – це відбувалося в перший день. В Асоціації українських банків ми більше звертали увагу не на сам індикатор курсу, а на те, скільки Нацбанк витрачає на його підтримку. І справді інтервенції НБУ, продаж валюти із золотовалютних резервів для підтримки  курсу в перший день були досить високими. Він продав близько 500 мільйонів (доларів – ред.). Але потім поступово ми повернулися приблизно до тих обсягів інтервенцій, які були до цього. З іншого боку, ми вже маємо фактично перші передумови такого курсу, який встановлюватиме попит і пропозицію на ринку.

— А чому взагалі в Нацбанку вирішили вдатися до таких змін?

Треба повернутися до 24 лютого 2022 року. Коли на країну нападає такий великий агресор, як РФ, то економічні суб'єкти, громадяни, бізнес у таких умовах звичайно діють імпульсивно, емоційно. Для цього саме є регулятори, не тільки в банківському секторі, які не дозволяють розхитувати дуже стрімко "наш човен". Національний банк на початку повномасштабного вторгнення запровадив дуже жорсткі обмеження щодо виводу дивідендів, капіталу, щодо обсягів купівлі іноземної валюти. Багато було обмежень, які дозволили втримати в таких екстремальних умовах керованість ситуацією. І фактично сталість курсу в умовах, коли екстремальна ситуація – це корисний інструмент. Він не дозволяє людям, які зацікавлені в швидкому збагачені, розхитати сильно ситуацію. Потім цей фіксований курс створює негативні наслідки. Чому? Тому що немає в світі, в економіці, в житті нічого статичного. Кожна економіка в якийсь час зміцнюється чи послаблюється. І Україна тут не виняток. Про те, щоб повністю відпустити курс, зараз ніхто не говорить. Але в перспективі, на повоєнний час, повернення і до гнучкого курсоутворення, і до інфляційного таргетування – та мета, до якої ми будемо поступово йти.

"Фіксований курс показував викривлену ситуацію"

— Голова НБУ Андрій Пишний наприкінці першого дня нововведень написав, що зростання попиту на ринку для регулятора загалом було очікуваним і, що так валютний ринок намагався протестувати рішучість Нацбанку. Про що свідчить ця оцінка?

Я спеціально відкрив графік курсу гривні до долара і можу сказати, що зараз він показує тренд на зміцнення, в порівнянні з фіксованим курсом, який діяв у нас практично рік. Курс НБУ був зафіксований на рівні 36 гривень 56 копійок. Сьогодні він зміцнюється. Я думаю, що курс буде рухатися як в одну, так і в другу сторону, залежно від економічної ситуації. Це дуже позитивна історія для економіки. Тому що фіксований курс показував викривлену ситуацію. Він давав свої корисні результати в умовах екстремальної невизначеності. Але зараз ми маємо більш-менш стабільну ситуацію, ритмічність міжнародної допомоги є і це дозволяє нам вже адаптуватися до таких умов, в яких ми зараз живемо. Звичайно, ми поки не можемо спрогнозувати, яка буде ситуація в листопаді, в грудні, коли буде гаряча фаза опалювального сезону, коли збільшаться витрати на електроенергію, буде відключення електрики чи не буде.

Андрій Дубас. Фото: ФБ-сторінка Андрія Дубаса

Але якщо говорити про макроекономічні показники, то вони дозволяють пом'якшувати валютні обмеження. Національний банк триматиме руку на пульсі й буде згладжувати і різкі спроби зміцнення гривні, і різкі спроби її знецінення. В нього для цього є потужні інструменти. Наприклад, буквально нещодавно наші золотовалютні резерви становили понад 40 мільярдів доларів. Такого показника не було жодного разу за всю історію незалежної України. Фактично це той запас ходу, який дозволяє Нацбанку впевнено ухвалювати такі рішення і контролювати ситуацію. Тому, я думаю, що для економіки це буде великим позитивом, оскільки це дозволить поступово повертатися до зняття обмежень, якщо дозволятиме ситуація. З іншого боку, дзеркало, яке створювало неправильну ілюзію, коли в тебе все зафіксовано, зараз уже буде показувати оці сезонні фактори. Наприклад, коли влітку гривня зміцнюється, а в інші періоди вона послаблюється. Це такий живий механізм, як і в будь-якій країні.

— Які прогнози щодо курсу в нинішніх умовах ми можемо робити на найближчі місяці?

Тут важко спрогнозувати щось, бо поки ми не розуміємо, що буде, наприклад, з ситуацією в енергетиці. Якщо брати початок літа, то ми бачили пожвавлення економічної активності в Україні, навіть по таких показниках, як, наприклад, повернення українців з-за кордону. Певна кількість людей повернулася, а це додаткове пожвавлення економіки, ділової активності тощо. Щодо прогнозів, то я думаю, що в цих умовах ситуація буде такою, яка вона зараз є. Тобто, курс 36,6 плюс-мінус кілька десятих гривні. Найважливіше, на що зараз варто звернути увагу, це продовження співпраці з міжнародними партнерами. Не можна забувати той факт, що державний бюджет України сьогодні складається практично 50 на 50. Одна частина забезпечується внутрішніми податковими надходженням від економіки, а інша – це наша міжнародна підтримка. Тому ми маємо все зробити для того, щоб підтримка наших міжнародних партнерів, як фінансова, так і військова, продовжувала бути на високому рівні. 

"Різниця між готівковим і офіційним курсом нівелюватиметься"

— Розрив між офіційним курсом Нацбанку і фактичним в обмінниках з часом буде збільшуватися чи зменшуватися?

Враховуючи ті зміни, які зараз відбуваються, він буде зменшуватися. Тобто різниця між готівковим і офіційним курсом буде нівелюватися. Можна пригадати ситуацію, яка у нас була 2014-2015 року. Тоді теж був період, коли була множинність курсів. Був курс офіційний, був курс готівковий і так званий "сірий" курс.  Головна мета економічного блоку влади, зокрема, Нацбанку – цінова стабільність, фінансова стабільність та економічний розвиток. Головна задача тут – нівелювати оцю множинність курсів. Курс повинен бути один. І якщо навіть є різниця між готівковим і офіційним курсом, то вона має бути незначною. Сьогодні ми бачимо різницю буквально в  одну гривню, а то й менше гривні. І ця різниця поступово буде зменшуватися. 

— Місія МВФ знову відкрила в Києві своє постійне представництво і веде активний діалог з українською владою. Які з вимог МВФ Україна ще має виконати для продовження фінансування?

Про співпрацю з Міжнародним валютним фондом треба говорити не тільки в рамках, наприклад, однієї програми EFF (програма розширеного фінансування МВФ – ред.) на суму понад 15 мільярдів доларів. Це є той індикатор, на який звертають увагу інші учасники міжнародної коаліції, яка допомагає Україні фінансами. Тому на співпрацю з МВФ, скоріше, потрібно дивитися не номінально, на цифри. А на те, що коли ми в програмі, коли крок за кроком рухаємося по виконанню структурних маяків або кількісних показників передбачених реформ, то це дозволяє іншим країнам продовжувати далі підтримувати Україну фінансами, у форматі грантів або інших програм.