Розпочнемо з роботи Верховної Ради під час адаптивного карантину. На сьогодні ми маємо тривожні цифри щодо коронавірусу в Україні. На Ваш погляд, чи варто повертатись до жорстких обмежень?
─ Я думаю, що все-таки повертатись у повному обсязі у той режим карантину, який був, не варто. Але робити те, що передбачено, насамперед, це масковий режим. Сьогодні його не дуже дотримуються, і це може призводити до збільшення захворюваності. Будемо сподіватися, що ми зробити і робимо все для того, щоби не було стрімкого стрибку і ми змогли спокійно пройти літо. Сьогодні високі показники, з одного боку, тому що люди стомилися від карантину і літо дуже розслабляє. З іншого боку, збільшилась кількість тестів, які проводяться щодо людей, у яких є підозра на COVID-19. Але ситуація контрольована.
До того пакету законопроектів, які Верховна Рада ухвалила щодо боротьби з COVID-19, чи плануються зараз ще якісь ініціативи?
─ Минулого тижня ми прийняли декілька законопроектів, пов'язаних також з режимом роботи в умовах COVID-19. Ми продовжили закони, як діють до 1 липня. Тому що розуміємо, що не по всій території держави і не в повному обсязі можемо послаблювати режим карантину і все, що з ним пов'язано. Також були і технічні законопроекти, які стали законами, пов'язані з питаннями існування та життєдіяльності держави в умовах карантину. Я впевнений, що на наступному пленарному тижні також будуть законопроекти, які, на жаль, поки що пов'язані з коронавірусом. Їх не буде багато, але вони пов'язані з технічними питаннями економічного та медичного характеру.
Чому відбулась непідтримка програми Кабінету Міністрів України? Куди поділася монобільшість?
─ Нікуди не поділася монобільшість. Монобільшість працює. І фракція на правах коаліції продовжує виконувати свої функції. І голосування за прем'єр-міністра, і останнє голосування за міністра екології тому підтвердження, коли монобільшість самостійно приймає рішення і вистачає її голосів.
Якщо ми говоримо про програму дій уряду, то там було багато питань. Я думаю, що це комплекс проблем, які виникли, зокрема, ті, які пов'язані з коронавірусом. Тому що перша програма дій уряду, дійсно, потребувала серйозного доопрацювання, і 13 комітетів висловили позицію про непідтримку її. Я не буду адвокатом уряду, але в тих умовах, в яких вони подавали ту програму, мабуть, не працював жоден Кабінет Міністрів України. Тому що тільки вони прийшли, вони відразу потрапили до режиму COVID-19. І всі сили були направлені саме на боротьбу з COVID-19, а не на написання програми. Потім ми бачили і інформаційну кампанію, направлену на протидію програми уряду. І друга, доопрацьована, програма дій уряду була більш якісною. Але, на жаль, народні депутати вирішили так, як вирішили. І за програму дій уряду було віддано 207 голосів.
Чи буде за таких умов Кабмін Шмигаля ефективно працювати і впроваджувати реформи?
─ Так, тому що є унікальна ситуація: одна фракція, яка працює у форматі коаліції і виконує функцію більшості. Тому навіть коаліційної угоди не потрібно, оскільки є програма дій партії, передвиборча програма. І сьогодні, оскільки уряд фактично був призначений більшістю, він спокійно може діяти на тій програмі, яка була закладена.
Верховна Рада ухвалила законодавчий план роботи на 2020 рік. Які законодавчі ініціативи є пріоритетними?
─ Більша частина того, що було прописано у партії "Слуга народу", закладено сюди. Пріоритет віддавався новим законам і кодексам, а не змінам до законодавства. Тому ми сподіваємося прийняти нові якісні закони, наприклад, закон про народовладдя через референдум, який буде у пріоритеті. Я впевнений, що до нього будуть правки, які можуть зробити цей законопроект більш якісним до другого читання. І вже у другому читанні він буде розглянутим.
На Вашу думку, яке перше питання треба виносити на референдум? Земля, мова?
─ Якщо ми говоримо про питання територіальної цілісності, то на референдумі прямо заборонено розглядати такі питання. Я думаю, що земля ─це точно не перше питання, яке повинно розглядатися на всеукраїнському референдумі. Воно дискусійне сьогодні, і ми прийняли той законопроект, який дасть можливість провести "тест" до 2024 року і подивитися, як це буде працювати. Якщо будуть знайдені помилки, їх треба буде виправити для того, щоб коли ми підійдемо до відкритого ринку, ми розуміли всі можливості. І лише ближче до того часу варто проводити референдум з питань доступу іноземців.
Я думаю, що є багато питань, з приводу яких треба було б радитись з людьми. Люди знають краще, ніж політики. Я думаю, що сьогодні глобальних питань, які завтра треба було б виносити на референдум, поки що немає.
Мені як голові Верховної Ради, мабуть, було б непогано почути і зрозуміти позицію людей щодо відповідальності народних депутатів. Це була і позиція нашої партії, коли ми йшли на вибори, що коли людина не ходить на роботу, а такі приклади були, то навіщо їй платити зарплату. Мені була б цікава позиція громадян. І я впевнений, що вона в багатьох питаннях співпадала з моєю і щодо невідвідування роботи, і щодо кнопкодавства. Щоб це була втрата мандата. Питання звучало приблизно б так: "Чи повинен народний депутат втрачати можливість працювати далі у випадку кнопкодавства або невиконання своїх обов'язків?".
Щодо реформи децентралізації, то зміни до Конституції в частині децентралізації планувалось ухвалити до чергових місцевих виборів у жовтні цього року. Але президент відкликав свій законопроект. Як тепер буде?
─ Іншого законопроекту не надходило до Ради. Важко відповісти на це питання, тому що часу мало. Встигнути його розглянути на цій сесії, мені здається, буде вже нереально. Малоймовірно, що такий закон до виборів буде прийнятий.
За якими критеріями обиратимуться кандидати від влади на місцеві вибори, зокрема, на Київ?
─ Я безпосередньо не займаюся місцевими виборами. Є заяви партії щодо того, що буде впливати на прийняття того чи іншого рішення, зокрема, це і рейтинги, і соціологічні опитування. Позиція президента також буде важливою, одним із головних факторів. Тут, думаю, що ключовим фактором буде довіра людей до кандидата.
Тоді непогані шанси у головного санітарного лікаря Віктора Ляшка. Йому дуже довіряють.
─ Так, у нього дуже високий рівень підтримки.
Тобто Віктор Кирилович може стати гарним мером Києва?
─ Я думаю, що його сьогоднішня професія дає всі можливості говорити про те, що він може бути ефективним менеджером і в інших сферах. Тому що мер ─ це, насамперед, менеджер. Але подивимось.
Щодо мовного закону, які зміни Ви та Ваша політична сила вбачаєте нагальними?
─ Станом на сьогодні на розгляді у парламенті немає ніяких законів, які б пропонували зміни. Єдиною державною мовою в Україні є українська. Тут питань ні в кого немає. Але якщо ми говоримо про відповідність Конституції, то якщо ми рухаємось у Європу, ми повинні забезпечити та врахувати інтереси всіх громадян України. Без виключення.
Сьогодні питання мови підіймається виключно політиками. Люди один одного розуміють досить непогано. Якби політики не влазили в цей процес, було б набагато простіше. Це ускладнює внутрішні процеси в країні.
У чому полягають зміни до мовного закону?
─ У законі ми закладаємо умови, які виступають в якості батога. А треба було закладати умови, які б давали українській мові можливість розвиватися. Наприклад, створювати умови для створення контенту українською. Йдеться про бонуси, зокрема, податкові. Якщо ми говоримо про омбудсменів, я думаю, це також не буде додавати консолідації суспільству.
Тобто мовний омбудсмен потрібен Україні, зокрема, з української мови?
─ Українська мова є державною. Якщо ми говоримо про омбудсмена, давайте, щоб він захищав інтереси всіх громадян. Наприклад, у нас є омбудсмен з прав людини Людмила Денісова, яка захищає права всіх людей, які проживають на території нашої держави, всіх громадян України. Тому захищати інтереси треба всіх громадян України. Так, як це роблять народні депутати, президент, уряд. І я думаю, що і мовні омбудсмени повинні так діяти також.
